Ряди динаміки та їх застосування в процесі аналізу екологічної інформації
Ряд динаміки являє собою форму відображення розвитку явища у часі за допомогою послідовних значень показників. Кожен ряд динаміки складається з двох елементів:
• ряду числових значень даного показника, що називаються рівнями ряду;
• ряду періодів або моментів часу, до яких належать рівні ряду динаміки. Залежно від виду наведених показників існують ряди динаміки:
• абсолютних величин;
• відносних величин;
• середніх величин.
Ряди динаміки абсолютних величин є первинними, тому що в їх основі лежать абсолютні показники, отримані безпосередньо при підрахунку результатів статистичного спостереження. Ряди динаміки відносних і середніх величин називаються похідними, тому що вони утворюються шляхом перетворення рядів динаміки абсолютних величин.
Залежно від того, як характеризується елемент часу, до якого належать рівні ряду динаміки, розрізняють два їх види:
• моментний;
• інтервальний.
Моментний ряд динаміки характеризує чисельність або величину якогось явища за станом на які-небудь моменти часу (на початок або кінець місяця, кварталу, року; кількість суддів, прокурорів, слідчих, адвокатів, юридичних консультацій, ув'язнених у колоніях, в'язницях, слідчих ізоляторах, узяті на якусь дату за декілька років).
В основі моментного ряду лежить той факт, що в результаті статистичного спостереження і зведення одержують абсолютні величини двох видів.
Один із них характеризує стан явищ і процесів на той або інший момент часу (чисельність населення на початок року, кількість підприємств, запаси сировини, товарів на кінець місяця тощо). Величину цих показників можна визначити тільки за станом на якийсь момент часу.
Рівні моментних рядів підсумовувати не має сенсу, тому що одержимо багатократний повторний рахунок.
Інтервальний ряд динаміки характеризує чисельність, обсяги, розміри якогось явища за які-небудь періоди часу (за тиждень, місяць, квартал, рік, десятиліття та ін.; кількість зареєстрованих злочинів за місяць, рік, розслідуваних, розкритих кримінальних справ, потерпілих тощо).
Рівні інтервальних рядів динаміки абсолютних величин можна додавати, збільшуючи інтервали. Результати такого підсумку мають реальне значення.
При побудові та аналізі рядів динаміки необхідно стежити за тим, щоб рівні ряду були порівнянними за змістом обчислених явищ, відрізком часу обліку, територією, повнотою охоплення, методикою обчислення, одиницями виміру.
Побудова рядів динаміки — перший етап вивчення динаміки явища. Ряди динаміки дають матеріал для аналізу розвитку явища в часі. Для того щоб розкрити й охарактеризувати закономірності, тенденції, особливості, що проявляються на різних етапах розвитку суспільних явищ, потрібно обчислити показники рядів динаміки.
У процесі аналізу рядів динаміки визначаються і використовуються такі показники:
• абсолютний приріст (зниження);
• темп зростання (динаміки);
• темп приросту;
• абсолютне значення 1 % приросту (зниження);
• середній рівень ряду динаміки;
• середній абсолютний приріст;
• середній темп зростання (динаміки), приросту.
Розглянемо детальніше кожний із показників.
Абсолютний приріст (зниження) показує, на скільки одиниць збільшився або зменшився рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Базисний — це рівень, з яким проводиться порівняння. Виражається в одиницях виміру показників ряду, обчислюється двома способами: ланцюговим і базисним.
При ланцюговому способі від кожного наступного рівня ряду динаміки потрібно відняти попередній рівень:
Δ = yn – yn-1
де Δ – абсолютний приріст; yn – порівнювальний ряд динаміки; yn-1і— попередній до порівнювального ряду.
При базисному способі обчислення від кожного наступного рівня потрібно відняти один і той самий рівень, прийнятий за базу, як правило, перший рівень ряду:
Δ = yn – y0
Де y0 — рівень ряду, прийнятий за базу порівняння, часто перший рівень.
Темп динаміки (зростання) (Т ) показує, у скільки разів порівнювальний рівень ряду динаміки більший за базисний або яку його частину становить. Обчислюється ланцюговим та базисним методами. Ланцюгові темпи динаміки визначаються діленням кожного наступного рівня ряду динаміки на попередній:
При розрахунку базисним методом кожний наступний рівень ряду ділиться на один і той самий, прийнятий за базу (як правило, початковий):
Між ланцюговими і базисними коефіцієнтами динаміки існує залежність: добуток послідовних ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює базисному коефіцієнту.
Темп приросту характеризує відносну величину приросту, тобто
на скільки відсотків порівнювальний рівень ряду динаміки більший або менший за базисний. Обчислюється діленням абсолютного приросту на базисний рівень ряду. Виражається у відсотках.
Темп приросту ланцюговим методом визначається за формулою
Темп приросту базисним методом обчислюється за формулою
Якщо відомі темпи динаміки, то темп приросту можна вирахувати, виходячи з темпів динаміки. Темп приросту дорівнює темпу динаміки мінус 1 (Т = Т - 1). Якщо темпи динаміки виражені у відсотках, то треба відняти 100 % ( Т = Т - 100 %).
Абсолютне значення 1 % приросту (зниження) показує, яка абсолютна величина відповідає кожному відсотку приросту, й обчислюється діленням абсолютного приросту на темп приросту:
або діленням попереднього рівня ряду динаміки на 100.
Абсолютне значення 1 % приросту визначається тільки ланцюговим методом, тому що при базисному одержуємо одну і ту саму величину для кожного періоду.
Середній абсолютний приріст обчислюється за середньою арифметичною з ланцюгових абсолютних приростів:
Середній темп зростання (динаміки) розраховується за середньою геометричною:
, або
ЛЕКЦІЯ 12. КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ТА РЕГРЕСІЙНИЙ АНАЛІЗ У ТАБЛИЧНОМУ ПРОЦЕСОРІ MS EXCEL, ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБУ „РЕГРЕСІЯ”
ПЛАН
Використання кореляційно-регресійного аналізу.
Розрахунок коефіцієнта кореляції.
Розрахунок параметрів лінії регресії.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 1720;