Рекомендації до організації руху потоків пасажирів і багажу на пасажирських станціях швидкісних ліній

Згідно з ВБН В 2.3 -1 при організації швидкісного руху на залізничних лініях України головною технологічною вимогою до проекту вокзалу є створення такого об’ємно-планувального рішення, яке передбачало б забезпечення нормативного обслуговування пасажирів необхідними видами послуг у найкоротший строк, створення належних зручностей для їхнього перебування у вокзалі, а також під час переходів від привокзальної площі до платформ і у зворотному напрямку та водночас економічність в будівництві й особливо в експлуатації. Повинна бути забезпечена єдність технологічного рішення й архітектурно-планувальної композиції всіх елементів вокзалу та їхня відповідність нормативним вимогам і параметрам щодо розрахункової місткості, номенклатури та площ приміщень, платформ, кількості та розмірів вокзальних переходів тощо).

Під час проектування вокзалів рекомендується враховувати основні потоки пасажирів, порядок виконання основних операцій та послідовність руху.

Під час проектування рекомендується дотримуватись таких основних вимог з організації руху потоків пасажирів і ручного багажу:

- шляхи проходження потоків пасажирів повинні бути безпечними, зрозумілими, зручними та можливо короткими, без перетинів і зустрічних рухів на одному рівні;

- повинні бути по можливості зведені до мінімуму такі підйоми і спуски, пасажирам доводиться спускатися і потім знову підніматися на той самий рівень (або навпаки), а також перетини перонних залізничних колій потоками пасажирів і багажу на одному рівні, за винятком випадків, передбачених цими нормами;

- будови та приміщення вокзалу слід розташовувати з урахуванням раціональної технологічної послідовності здійснюваних пасажирами операцій для уникнення зворотних рухів і надмірного зосередження пасажирів в окремих місцях вокзалу. Необхідно передбачати чітке відділення операційних приміщень з високим рівнем шуму (кас, довідкових бюро, вестибюлів, камер схову тощо) від більш тихих і спокійних приміщень зони очікування (зали чекання, підприємства громадського харчування тощо);

- основні та проміжні пасажирські платформи повинні з’єднуватись переходами на рівні верху головок рейок або на різних рівнях (переходи на різних рівнях, як правило, проектуються на пасажирських та інших станціях і на зупинних пасажирських пунктах у тому випадку, якщо прохід пасажирів від платформ до населеного пункту перетинається залізничними коліями з інтенсивністю руху 50 пар поїздів за добу і більше; на швидкісних лініях – за наявності пасажиропотоку через перехід 75000 чоловік на рік);

- в окремих випадках на існуючих станціях, якщо переходи залишаються на одному рівні з верхом головок рейок, їх необхідно огороджувати, облаштовувати сигналізацією автоматичної дії та світловими покажчиками. У разі відсутності переходів на різних рівнях необхідно біля високих пасажирських платформ проектувати торцеві сходи;

- вибираючи тип переходів на різних рівнях, перевагу треба віддавати тунелям;

- пішохідні мости за необхідності можуть проектуватись критими (галерейного типу, заскленими).

Над пасажирськими платформами можуть проектуватися конкорси (у цьому випадку вони є місцем переходу та місцем очікування пасажирами посадки у поїзд).

Під час проектування пішохідних мостів і тунелів рекомендується улаштовувати направляючі огородження для запобігання можливості переходу пасажирів через колії у невстановлених місцях.