Вантажні станції загального користування

10.1.1 Основними завданнями вантажних станцій є: приймання до перевезення, зважування, зберігання, навантаження, вивантаження, сортування й видача вантажів, оформлення перевізних документів; приймання, відправлення, формування й розформування вантажних поїздів; виконання маневрової роботи з подачі вагонів на вантажні фронти й забирання їх, обслуговування під’їзних колій і організація транспортно-експедиційного обслуговування клієнтури.

Вантажні станції треба передбачати, як правило, для обслуговування великих і найбільших міст при значному обсязі вантажної роботи, при цьому треба враховувати раціональне використання всіх видів транспорту, передачу короткопробіжних перевезень на автомобільний транспорт, ліквідацію малодіяльних під’їзних колій, концентрацію вантажної роботи на меншій кількості станцій і створення єдиної транспортної мережі для обслуговування міста (населеного пункту), промислових й інших підприємств. Залежно від розмірів і характеру вантажних операцій вантажні станції проектують загальними для всіх видів вантажів або спеціалізованими для переробки окремих видів вантажів.

10.1.2 Вантажні станції загального користування мають забезпечувати:

- цілодобове приймання й відправлення поїздів;

- формування й розформування составів з підбором вагонів по вантажних пунктах;

- цілодобове виконання вантажних і комерційних операцій;

- у необхідних випадках підготовку вагонів під навантаження, екіпірування маневрових локомотивів, митні й інші операції.

10.1.3 Колійний розвиток і розміщення основних пристроїв вантажних станцій мають забезпечувати:

- потоковість переміщення вагонів і локомотивів по станції;

- зосередження сортувальної роботи з розформування, формування поїздів і передач, добірки по вантажних точках по можливості на одному сортувальному пристрої;

- застосування комплексної механізації й автоматизації вантажних робіт;

- мінімальні пробіги автомобільного транспорту;

- економію земель, займаних станцією й найменшу протяжність інженерних комунікацій.

На вантажних станціях спеціальні сортувальні пристрої - профільовані витяжні колії або гірки малої потужності треба проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.3-19.

10.1.4 Нові вантажні станції, крім спеціалізованих треба проектувати стосовно до схем, показаним на рисунку 10.1.

П - парк приймання; ПВ - приймально-відправний парк; СВ - сортувально-відправний парк; С - сортувальний парк; ВП - виставочний парк; ВД - вантажний двір; ТЕО - колії для технічного обслуговування вагонів; ПК - під’їзна колія

Рисунок 10.1 - Варіанти схем вантажних станцій

Схему станції й місце її розташування вибирають на основі техніко-економічних розрахунків і порівняння варіантів з урахуванням наступного розвитку, розмірів і характеру роботи, площі території, що відводиться, топографічних, геологічних й інших місцевих умов, а при розвитку станцій також з урахуванням найбільш повного використання існуючих пристроїв.

На вантажних станціях мають бути передбачені приймально-відправні й сортувальні колії для приймання й відправлення поїздів з місцевими вагонами, підбору вагонів по вантажних фронтах, а при необхідності - також і колії, корисної довжини, встановленої на прилягаючому полігоні мережі, для приймання й відправлення транзитних поїздів. При віддаленому розташуванні вантажного двору від колій станції, на вантажному дворі допускається укладати виставочні колії.

У проектах нових вантажних станцій і вантажних дворів треба передбачати пристрій санітарно-захисних зон від житлової забудови, а також санітарні розриви до найближчих виробничих і допоміжних приміщень для масових вантажів навалочних, що порошать, хімічних й інших відповідно до вимог ДСП 173.

10.1.5 Кількість колій приймання на вантажних станціях має бути обґрунтованою в проекті залежно від розмірів і характеру руху. Кількість колій на вантажних станціях при незначному обсязі вантажної роботи має встановлюватися з урахуванням об'єднання в одному парку приймально-відправних і сортувальних колій, у тому числі й для сортування в цьому парку вагонів по фронтах навантаження й вивантаження.

Кількість сортувально-відправних колій, а також кількість сортувальних колій для розформування поїздів на вантажних станціях зі значним обсягом вантажної роботи треба визначати залежно від кількості призначень, пунктів подачі й кількості вагонів, що переробляються. При цьому кількість сортувальних колій для розформування має бути не менше кількості маневрових районів; на кожний вантажний пункт із щодобовим прибуттям під вивантаження великої кількості вагонів (понад 25, за винятком вагонів, що надходять у маршрутах) проектує по одній додатковій сортувальній колії.

10.1.6 Корисну довжину сортувальних колій для місцевих вагонів треба встановлювати залежно від кількості вагонів, що прибувають, кількості призначень у відповідний маневровий район (або на певний вантажний фронт) з урахуванням нерівномірності прибуття.

На вантажних станціях, що мають на вантажних фронтах пристрої точкового типу для довантаження й вивантаження вантажів, де використання маневрового локомотива є недоцільним, для переміщення вагонів уздовж вантажного фронту треба передбачати стаціонарні маневрові засоби (електричні лебідки, вагоноштовхачі, тощо).

10.1.7 Вагова колія й вагонні ваги треба проектувати у районах навантаження й вивантаження навалочних і насипних вантажів; при цьому має бути забезпечена потоковість руху вагонів до ваг і від ваг до пунктів навантаження-вивантаження. Тому вагову колію треба розташовувати в горловині колій вантажного двору, ведучих до фронтів навантаження-вивантаження, або між парком сортування й вантажним двором; вагова колія має бути ізольованою від пропуску локомотивів і вагонів, не потребуючі зважування.

10.1.8 Для огляду дахів вагонів і внутрішньої частини кузова піввагонів у горловині прийомних колій має бути встановлена оглядова вишка, обладнана прожекторним освітленням і пристроями для оцінки несправних вагонів або вагонів із залишками вантажів.

10.1.9 Для оформлення й обробки поїзних документів, а також комплексної інформації про підхід поїздів, вагонів і вантажів, підготовки даних для оперативного планування роботи на вантажній станції треба проектувати одну технічну контору, що розташовується в районі парків, поблизу від основного маневрового району, і, по можливості, від вантажного двору.

10.1.10 На знову споруджуваних вантажних дворах і тих, що реконструюються, треба передбачати об'єднані службово-технічні будинки з побутовими приміщеннями.

В об'єднаному службово-технічному будинку мають бути запроектовані наступні основні приміщення:

- вантажного диспетчера;

-транспортно-експедиційного обслуговування вантажовідправників і вантажоодержувачів;

- виробничої ділянки механізованої дистанції вантажних робіт;

- побутові - для обслуговування працюючих на вантажному дворі;

- служби автоперевезень (диспетчерська й шоферська).

На станціях з великим обсягом роботи з навантаження й вивантаження вантажів на під’їзних коліях промислових підприємств допускається споруджувати, додатково до об'єднаних службово-технічних будівель вантажних дворів, окремі будівлі товарних контор з необхідними приміщеннями для працівників товарних контор і приміщеннями для пристроїв механізації з обробки документів, приймання й передачі інформації.

10.1.11 Для вантажних станцій, а в обґрунтованих випадках і для вантажних дворів, треба проектувати пневматичну або іншого виду механізовану пошту, засоби зв'язку з відправниками вантажу й вантажоодержувачами, а в окремих випадках - диспетчерську систему керування й промислове телебачення.

10.1.12 На вантажних станціях, у тому числі й на спеціалізованих, призначених для виконання операцій з масового навантаження або вивантаження однорідних вантажів (зернових, вугільних, рудних, наливних, лісових й ін.) треба передбачати відповідному даному роду вантажу сучасні технологічні процеси, способи укладання й зберігання вантажів і комплексну механізацію вантажних робіт.

Розташування спеціалізованих вантажних станцій має задовольняти загальним вимогам цього стандарту та ДБН В.2.3-19 з розміщення вантажних станцій у частині зв'язку із залізничною мережею, автомобільним і промисловим транспортом і забезпечувати пропуск маршрутів безпосередньо на вантажні станції.

Наливні станції й нафтобази необхідно виносити в пункти, віддалені від житлової забудови, з дотриманням санітарних вимог і норм пожежної безпеки ДБН 360, ДСП, 173, ДСанПіН 2.2.7.029.

10.1.13 Промивально-пропарювальні станції або пункти для промивання, пропарювання й очищення цистерн треба передбачати на станціях, розташованих у районі переробки нафти, а також у районах стійкої перевалки нафтопродуктів із трубопроводів на залізницю з урахуванням обслуговування, по можливості, декількох пунктів наливу, розташованих у напрямку руху порожніх цистерн.

При проектуванні промивочно-пропарювальних станцій або пунктів треба передбачати санітарно-захисну зону розміром 50 м від житлової забудови й очисні спорудження для очищення стічних вод.