Пасажирські пристрої

9.4.1 Для посадки і висадки пасажирів, що здійснюють поїздки усередині міста (залізничного вузла) і на підходах до нього (приміських ділянках), треба передбачати пасажирські зупинні пункти.

При проектуванні залізничних вокзалів на швидкісних лініях України рекомендується використовувати діючі норми і вимоги, основні положення яких наведено далі.

При проектуванні вокзалу необхідно забезпечити безпечне, швидке й зручне обслуговування пасажирів, які відправляються, під час оформлення проїзних документів, під час очікування поїзда, а також обслуговування пасажирів, які прибувають, зустрічаючих і проводжаючих.

Повинно бути забезпечено зручну, безпечну й швидку пересадку пасажирів із залізничного транспорту на місцеві види транспорту і в зворотному напрямку.

Проектування вокзалу (нового або такого, що реконструюється) рекомендується проводити з урахуванням планувальної структури населеного пункту та станції, на основі технологічного й архітектурно-містобудівного рішення щодо транспортного вузла, у якому, крім вокзалу, повинні бути комплексно розглянуті й такі технологічно пов’язані між собою елементи як:

- привокзальна площа (прилегла до вокзалу територія з боку населеного пункту) з під'їздами та підходами до вокзалу, пунктами зупинки громадського й індивідуального транспорту, місцями паркування, автостоянками, елементами благоустрою;

- перон з розташованими на ньому залізничними станційними (перонними) коліями, платформами, переїздами та переходами через залізничні колії, іншими спорудами;

- службово-технічні й допоміжні будівлі та споруди залізничної станції, по можливості поєднані або зблоковані з пасажирськими будівлями вокзалів на основі взаємозалежного технологічного й архітектурно-композиційного рішення.

Під час проектування вокзалів рекомендується:

- передбачити необхідний склад елементів вокзалу, забезпечити безпечне та зручне переміщення пасажирів, включаючи мало мобільні групи населення, мінімальних витрат часу на виконання операцій, пов'язаних з відправленням або прибуттям пасажирів;

- забезпечити технологічність розміщення та взаємозв'язку елементів вокзалу, розподіл основних потоків пасажирів різних категорій і напрямків у пасажирській будівлі та на платформах, а також потоків різних видів транспорту на привокзальній площі;

- ураховувати природно-кліматичні, топографічні, культурно-історичні, національні та інші особливості району будівництва;

- передбачати, переважно в теплу пору року, коли потоки пасажирів, як правило, значно збільшуються, можливість технологічного обслуговування пасажирів поза пасажирською будівлею (з метою економії капітальних і експлуатаційних витрат) на відкритому повітрі: навіси, стінки для захисту від вітру та малі архітектурні форми;

- ураховувати архітектурно-композиційний характер забудови станції та привокзальної площі (прилеглої території);

- передбачати передові методи обслуговування пасажирів і широке, економічно виправдане використання прогресивних засобів механізації, автоматизації і комп'ютеризації для виконання операцій з обслуговування пасажирів, прибиранню території, приміщень і платформ, транспортуванню багажу та ін.;

- досягати економічності в будівництві й експлуатації вокзалів, використовуючи варіантний метод проектування для розроблення оптимального функціонального й архітектурно-планувального рішення вокзалів; передбачати застосування прогресивних конструкцій, будівельних і оздоблювальних матеріалів, технологічного та інженерного устаткування, передових методів будівництва;

- з метою запобігання занесенню, розповсюдженню та локалізації на території вокзалу особливо небезпечних (у тому числі й карантинних) та небезпечних для людей хвороб користуватись положеннями ДСП 173, а також [14, 15, 16]

9.4.2 На всіх станціях і пасажирських зупинних пунктах, а також на роз'їздах і обгінних пунктах, де роблять посадку й висаджування пасажирів, треба проектувати приміщення й пристрої для обслуговування пасажирів.

Перелік і розміри приміщень і пристроїв для обслуговування пасажирів треба встановлювати в проекті відповідно до діючих норм технологічного проектування залізничних вокзалів.

При проектуванні вокзалів треба передбачати об'єднання в одній будівлі ізольованих приміщень, призначених для обслуговування пасажирів і управління роботою станції.

Приміщення для організацій і установ, безпосередньо не пов'язаних з обслуговуванням пасажирів і рухам поїздів, у будинку вокзалу не передбачаються.

В обґрунтованих випадках треба проектувати об'єднані вокзали з єдиним пасажирським будинком для обслуговування пасажирів залізничного, автомобільного й іншого видів транспорту.

9.4.3 У проектах нових вокзалів і тих, що реконструюються, треба передбачати комплекс будівель, споруд і пристроїв, необхідних для забезпечення швидкого, зручного й безпечного виконання операцій, пов'язаних з обслуговуванням і перевезеннями пасажирів (пасажирські будинки, платформи, пішохідні тунелі, мости й переходи, пристрої для зберігання багажу й ручної поклажі, вбудовані поштові й інші кіоски й т.п.) і треба враховувати застосування нових технічних засобів і систем автоматизації розподілу місць і продажу квитків, довідково-інформаційної апаратури, пристроїв телемеханіки й зв'язку, механізації операцій з навантаження, вивантаження й транспортування багажу, а також з прибирання приміщень і пасажирських платформ.

Проекти вокзалів мають бути розроблені з урахуванням планувальної структури населеного пункту й станції, а також архітектури будівель привокзальної площі для забезпечення єдиної архітектурно-планувальної композиції й комплексної забудови залізничної лінії.

Для малих вокзалів (місткістю на 25, 50 і 100 пасажирів) треба розробляти комплексні серії типових проектів стосовно до будівельно-кліматичного зонування території України.

Для вокзалів середніх (місткістю на 200 пасажирів), великих і особливо великих треба розробляти індивідуальні проекти.

9.4.4 Нові будинки вокзалів треба розміщати із зовнішнього боку колій станції (бічного типу), як правило, з боку основної частини селітебної території населеного пункту (міста). Розташування будинку вокзалу між коліями (острівного типу), у торці колій (тупикового типу), а також комбінованого типу допускається в окремих обґрунтованих випадках, коли застосування наскрізної схеми станції за місцевих умов - неможливе або недоцільно. З протилежного пасажирському будинку боку при відповідному обґрунтуванні допускається спорудження павільйону для приміських пасажирів.

У проектах вокзалів треба передбачити під'їзди для автомобілів, а до місць переходу через колії - доріжки для пішоходів.

Планування привокзальних площ має забезпечувати зручне й безпечне пересування пішоходів і всіх видів, що передбачаються проектом, міського, а в окремих обґрунтованих випадках і міжміського транспорту. На привокзальних площах мають бути передбачені площадки для озеленення, літні павільйони для короткочасного перебування пасажирів, а також місця для стоянки автотранспорту.

9.4.5 Будівлі вокзалів (при зовнішньому їхньому розташуванні), багажні й інші капітальні будинки й спорудження треба розташовувати від осі найближчої головної колії на відстані не менше 20м, а на нових лініях, на яких передбачається рух пасажирських поїздів зі швидкостями більше 120 км/год - не менше 25 м.

При перебудові існуючих проміжних станцій, роз'їздів і обгінних пунктів у важких умовах може бути допущене зменшення зазначених відстаней за умови дотримання встановлених норм ширини пасажирських платформ (див. п. 9.4.8 цього стандарту).

На великих станціях вокзали треба розміщати з урахуванням перспективи розвитку станційних приймально-відправних колій з боку пасажирського будинку, самого будинку вокзалу й привокзальної площі.

При охоплюючому розташуванні головних колій будинки нових залізничних поштамтів треба розміщати на технічних станціях.

9.4.6 Рекомендації до проектування пасажирських платформ на швидкісних лініях:

Основні параметри високих та низьких пасажирських платформ з точки зору проектування конструктивних елементів тісно пов’язані з габаритами наближення будівель та споруд згідно з ГОСТ 9238.

Розміщення платформ на швидкісних та високошвидкісних лініях незначно змінюють розміри, перерізи окремих елементів, заглиблення фундаментів порівняно з існуючими конструкціями, які експлуатуються на залізницях України. Таким чином, за основу для проектування пасажирських платформ в умовах швидкісного та високошвидкісного руху рекомендується використовувати існуючі платформи, які згідно з типовими проектами розраховані для руху поїздів зі швидкостями 121-160 км/год (прискорений рух).

Низькі та високі пасажирські платформи мають багато спільних елементів, і тому деякі елементи розглянуто тільки для низьких або високих платформ.

Бокові та проміжні платформи повинні з’єднуватись між собою пішохідними переходами на різних рівнях або на рівні головки рейок.

Бокові пасажирські платформи в основному проектують та споруджують на висоті 1100 мм над рівнем головки рейки, але у деяких випадках можуть споруджуватись і низькі платформи бічного типу з підвищенням на 200 мм над головкою рейок.

Високі та низькі платформи, що розташовані у виїмках та на насипах висотою більше ніж 1,5 м, споруджують зі збірних елементів (стійки та ригелі, на яких укладено залізобетонні плити). Низькі платформи на насипах висотою до 1,5 м влаштовують засипними з установленням уздовж колії залізобетонних підпірних стінок або стовпчиків, за які закладають залізобетонні плити.

У разі спорудження бокової високої або низької пасажирської платформи зі збірних залізобетонних елементів шириною до 4,0 м не потрібно додаткове поширення земляного полотна.

Якщо бокова платформа шириною 6,0 м розташовується на насипу, рекомендується додаткове її поширення на 2,0 м.

У разі розташування платформ на високих насипах (4-5 м) раціональним та економічним є не збільшення земляного полотна, а застосування нетипових стояків більшої довжини.

У разі розташування платформ у межах кривих, окрім розширення міжколійя, рекомендується враховувати поправки до габаритів наближення будівель, а також підвищення зовнішньої рейки.

У разі розташування проміжної платформи між коліями, що мають різні відмітки (наприклад, між головними коліями та станційними), під час проектування поздовжнього профілю суміжних колій рекомендується враховувати, що пасажирські платформи можуть мати поперечний уклон не більше ніж 0,01 (для запобігання нещасним випадкам в умовах ожеледиці).

За відсутності переходів на різних рівнях на всіх платформах влаштовуються торцеві сходи. Для платформ, що обслуговують поїзди з поштовими та багажними вагонами, влаштовують пандуси з уклоном не більше 1:8-1:10.

Платформи всіх типів облаштовуються достатньою кількістю лавок для очікування, поряд з якими (біля кожної лавки) встановлюється урна для сміття.

Перепроектування низьких пасажирських платформ, які експлуатуються на залізницях України, до умов швидкісного та високошвидкісного руху поїздів має виконуватись шляхом зміні тільки двох параметрів: висоти платформи та її відстані від осі колії.

Низькі пасажирські платформи на лініях швидкісного руху поїздів рекомендується проектувати двох типів:

І тип проектується зі збірних залізобетонних елементів у вигляді бортових стінок з ґрунтовою засипкою і призначений для розміщення на нульових відмітках та на насипу висотою не більше ніж 1,50 м (бокові та проміжні платформи);

ІІ тип проектується зі збірних залізобетонних рам та попередньо напружених плит настилу за типом високих пасажирських платформ і призначений тільки для бокових платформ, що розташовані у виїмках та на насипах висотою більше ніж 1,50 м.

Під час проектування та будівництва розглядаються такі можливі варіанти зупинних пунктів за наявності низьких пасажирських платформ:

- зупинний пункт з боковими платформами та з переходом на різних рівнях;

- зупинний пункт з боковими платформами та з переходом на рівні головок рейок;

- зупинний пункт з боковими платформами та зі зміщеним їх розташуванням;

- зупинний пункт з проміжною платформою.

Огорожа низьких платформ проектується за декількома варіантами, а саме:

- платформа з перильним огородженням;

- платформа з огородженням зеленими насадженнями;

- комбінована огорожа.

Ширина низьких платформ типу І повинна бути не менше ніж 3000 мм (як бокова, так і проміжна) та мати висоту (над рівнем головки рейки) 200 мм. Ширина приймається кратною 1 м, оскільки стандартні довжини секцій бортових стінок становлять 2,5 м та 1,5 м і з них можна спорудити платформу будь-якої довжини та ширини, що кратні 1 м.

Низька платформа повинна мати шар засипки, шар основи та покриття. Уклон для відведення води з поверхні повинен виконуватись на бокових платформах − у бік від колії, а на проміжних – в обидва боки від центру платформи (всі уклони 0,01).

Пасажирські платформи потрібно проектувати на всіх станціях, пасажирських зупинних й обгінних пунктах, де проводиться посадка та висадка пасажирів. Платформи для посадки та висадки потрібно розташовувати з зовнішнього боку головних колій. Сходи з бокових платформ потрібно проектувати у польову сторону через 100 м, а в разі інтенсивного пасажиропотоку − через 50 м.

9.4.7 Довжина пасажирських платформ повинна задовольняти найбільшій довжині пасажирського состава (на перспективу п’ятого року експлуатації). У випадку будівництва нових станцій рекомендується передбачати подовження пасажирських платформ до 650 м (для приміського руху – 500 м).

На існуючих станціях окремих напрямків в обґрунтованих випадках допускається передбачати збільшення довжини пасажирських платформ до 500 м.

9.4.8 Ширину пасажирських платформ треба встановлювати залежно від інтенсивності й характеру пасажиропотоків, (далекі, місцеві, приміські), швидкостей руху пасажирських поїздів, кількості й розташування виходів з платформи й розмірів пристроїв, які мають бути розміщені на ній (сходи, павільйони,тощо ).

На станціях, де можливе безупинне пропускання по колії, суміжній з платформою, пасажирських поїздів зі швидкостями більше 120 км/год, ширина платформи має забезпечувати можливість безпечного знаходження пасажирів (не менше, ніж 3 м від краю платформи) під час пропуску швидкісного поїзда.

Ширина основної бокової пасажирської платформи повинна проектуватись у розмірі не менше 6 м, а в разі переобладнання існуючих станцій, які розташовані в складних умовах, – не менше 5 м (у межах будівель вокзалу) та 4 м поза ними (для малих вокзалів з місткістю менше ніж 200 чоловік ширина може бути зменшена до 3 м).

Ширину проміжної платформи на лініях I і II категорій треба приймати не менше, ніж 4 м, а при невеликій кількості пасажирів (при посадці на один поїзд на п'ятий рік експлуатації не більше 25 чол.) і на лініях III і IV категорій - не менше 3 м.

При проектуванні пасажирських платформ на існуючих роздільних пунктах (при електрифікації, спорудженні других колій й т.і.), коли дотримання зазначених вимог викликає значних робіт з розсунення колій, зносу будов і т.і., ширину проміжних пасажирських платформ, а при відповідному узгодженні і розташованих між головними коліями, допускається зменшувати до 3 м.

У тих випадках, коли на лініях передбачається безупинний рух пасажирських поїздів з швидкостями понад 140 км/год, (у разі неможливості улаштування бокової платформи), ширина платформи, за умови розташування її між головними коліями, збільшується до 8 м, а в особливо складних умовах – до 6 м (з дозволу органу державного регулювання у сфері залізничного транспорту). Крім того, повинні вживатися додаткові заходи щодо забезпечення безпеки пасажирів (влаштовуються поручні вздовж усієї довжини платформи з розривом для проходу та встановлюється сповіщальна сигналізація про прибуття швидкісного поїзда тощо).

За наявності на платформі павільйонів та інших споруд, сходів з пішохідних мостів, входів у тунель тощо відстань між крайніми елементами споруд та бортом платформи, у разі швидкісного руху, повинна бути збільшена з 2 м (за звичайними нормами) до 3 м. У разі необхідності встановлення на платформі окремих стовпів освітлення допускається зменшувати цю відстань до 3,1 м від осі колії.

Платформи, які розташовані на кривих, повинні мати додаткові пристрої, що допомагають помічнику машиніста контролювати закриття автоматичних дверей рухомого складу.

Високі платформи потрібно проектувати, як правило, на великих і дуже великих вокзалах, а також на вокзалах електрифікованих залізниць з інтенсивним приміським рухом; низькі платформи − переважно на середніх і малих вокзалах.

Високі платформи, які розташовані в міжколійї, де передбачається технічне обслуговування вагонів пасажирських поїздів, повинні мати конструкцію й обриси, що забезпечують прохід під ними персоналу, який виконує двосторонній огляд і ремонт ходових частин цих вагонів.

Опори високих пасажирських платформ треба розташовувати на відстані не менше 2120 мм від осі колії.

На станціях, де можливий безупинний рух поїздів зі швидкостями понад 140 км/год, по колії, суміжній з платформою, її ширина повинна забезпечувати можливість безпечного перебування на ній пасажирів (на відстані не менше 3,0 м від краю платформи).

Уздовж платформи, на відстані 0,75 м від її краю і додатково, на відстані не менше 2,0 м, де швидкість руху становить понад 140 км/год, рекомендується наносити суцільну або пунктирну лінію (смугу) безпеки з міцного, морозостійкого та контрастного за кольором до покриття платформи матеріалу. Для забезпечення безпеки пасажирів на станціях, де передбачається безупинний рух пасажирських поїздів зі швидкостями понад 140 км/год, рекомендується проектувати додаткові заходи, наприклад, улаштування поручнів (на відстані не менше 3,0 м від краю платформи) уздовж поздовжньої осі острівної платформи (з розривами для проходів), улаштування сигналізації, що оповіщає про прибуття швидкісних поїздів.

На високих платформах (за відсутності переходів на різних рівнях) необхідно передбачати торцеві сходи, а на бокових платформах також і сходи в польову сторону (у бік населеного пункту). Для платформ, що обслуговують поїзди з багажними та поштовими вагонами, треба передбачати можливість пересування візків між проміжними (острівними) платформами і пасажирською будівлею.

В умовах швидкісного та високошвидкісного руху поїздів у зоні між поїздами, що проходять, створюється вихор повітря, небезпечний для пасажирів, які перебувають на платформі, що потребує додаткових заходів безпеки, а саме:

- проектування ширини пасажирських платформ з урахуванням дії повітряного середовища під час руху поїзда з максимальною швидкістю;

- розміщення на платформі сходів з пішохідних мостів та входів у тунель;

- огородження території станції.

Проміжна платформа має сполучатись з пасажирським вокзалом тунелем.

9.4.9 Пасажирські платформи треба передбачати на всіх станціях і пасажирських зупинних пунктах, а також на роз'їздах і обгінних пунктах, де виробляється посадка й висадка пасажирів.

Платформи для посадки й висадки пасажирів треба розташовувати із зовнішнього боку головних колій (основні платформи). Розташування платформи між головними коліями допускається при відповідному обґрунтуванні; при цьому радіуси кривих і довжини прямих вставок на головних коліях мають забезпечувати пропуск поїздів зі швидкостями, реалізованими на підходах до станцій.

На роз'їздах і обгінних пунктах нових ліній при невеликій кількості пасажирів для першої черги будівництва доцільно передбачати пасажирську платформу тільки при пасажирському будинку.

Платформи на пасажирських зупинних пунктах мають бути з навісами або приміщеннями для пасажирів і квиткових кас, а в необхідних випадках з пішохідними тунелями або мостами, відповідно до вимог п. 9.4.14 цього стандарту.

9.4.10 Основні й проміжні платформи треба проектувати високими або низькими, при цьому на великих пасажирських станціях, а також на роздільному й пасажирському зупинному пунктах електрифікованих ділянок з інтенсивним приміським рухом мають бути запроектовані високі платформи. Вибір типу пасажирських платформ (високі або низькі) потребує економічного обґрунтування.

1 - пасажирська будівля; 2 - тунель або пішохідний міст

Рисунок 9.6 - Схеми розташування пасажирських платформ на пасажирських зупинних пунктах

Для колій, призначених для пропуску транзитних пасажирських поїздів з виконанням технічного огляду вагонів, треба проектувати низькі платформи. Високі платформи для таких колій треба конструювати так, щоб забезпечити можливість двостороннього огляду й ремонту ходових частин вагонів, що стоять біля платформ.

9.4.11 Кількість приймально-відправних пасажирських колій і платформ на станції має бути обґрунтоване в проекті.

Розташування платформ має бути ув'язане з розташуванням пасажирського будинку й колій для посадки й відправлення пасажирських поїздів і давати можливість здійснювати перехід з пасажирського будинку на платформи й назад, як правило, по найкоротшій колії й по можливості без перетинання колій в одному рівні.

9.4.12 На пасажирських зупинних пунктах платформи для посадки і висадки пасажирів треба розташовувати із зовнішнього боку головних колій в одному створі (рисунок 9.6, а) або в зрушеному проти руху положенні (рисунок 9.6, б); розташування їх між головними коліями (рисунок 9.6, в) допускається лише в обґрунтованих випадках. Схему розташування платформ вибирають залежно від місцевих умов, розмірів і характеру руху поїздів, пасажиропотоків, профілю і топографії місцевості, розташування населених пунктів, тощо.

9.4.13 На пасажирських зупинних пунктах при бічних платформах приміщення для пасажирів мають бути розташовані з боку їхнього переважного відправлення. У пунктах відправлення значного двостороннього потоку пасажирів приміщення для них і квиткові каси треба проектувати для кожного напрямку.

Пересадку пасажирів з приміських залізничних ліній на лінії метрополітену треба передбачати із застосуванням роздільних платформ (з короткими пішохідними переходами між платформами різного призначення при загальній довжині пішохідної дороги не більше 200 м) або поєднаних, при відповідному обґрунтуванні (рисунок 9.5, в, г).

Довжина платформ у колій прибуття далеких поїздів на станціях тупикового типу має бути більше на довжину локомотива, що обертається (у важких умовах - не менше, ніж на 10 м).

У тих випадках, коли при проектуванні низьких пасажирських платформ передбачають надалі перехід на високі платформи, ширина низьких платформ і розташування окремих пристроїв мають бути встановлені з урахуванням збереження міжколій і забезпечення мінімального обсягу робіт при переході до високих платформ.

Висоту пасажирських платформ треба приймати відповідно до вимог п. 5.4.2 цього стандарту.

9.4.14 Основні й проміжні платформи повинні бути з'єднані переходами на рівні верху головок рейок або в різних рівнях.

Переходи в різних рівнях треба передбачати на пасажирських станціях, а також на інших станціях і зупинних пасажирських пунктах з великою посадкою й висадкою пасажирів, де доступ пасажирів з платформ у населений пункт перепиняють залізничні колії з великими розмірами руху, а також на лініях, де передбачається рух пасажирських поїздів зі швидкостями більше 120 км/год. В окремих випадках на існуючих станціях при збереженні переходів в одному рівні вони мають огороджені й обладнані сигналізацією автоматичної дії й світлових покажчиків.

При виборі типу переходів у різних рівнях перевагу треба віддавати тунелям. При відповідному обґрунтуванні можна передбачати пристрій конкорсів над пасажирськими платформами, службовців для переходу й одночасно місцем очікування пасажирів перед посадкою в поїзд.

На великих пасажирських станціях при необхідності навантаження або вивантаження пошти й багажу під час стоянки поїзда на перонних коліях треба проектувати систему поперечних і поздовжніх тунелів, що зв'язують відповідні платформи з багажними складами й поштовими приміщеннями.

9.4.15 Розміщення пішохідних мостів треба проектувати таким чином, щоб вони забезпечували безпеку проходу пасажирів і не порушували видимості на станції; не допускається розташування пішохідних мостів у стрілочних горловинах з боку витяжних колій, на яких систематично провадять маневри. У виняткових випадках, при неминучості розташування пішохідного моста в місці, що погіршує видимість на станції, мають бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку маневрової роботи (розширення міжколій, установка повторювальних сигналів й ін.).

9.4.16. Ширину пішохідних тунелів треба приймати залежно від величини пасажирського потоку, але не менше 3 м.

Висота тунелю до виступаючих конструктивних елементів має бути не менше 2,4 м.

Ширину пішохідних мостів, призначених для проходу пасажирів, треба приймати не менше, ніж 2,25 м.

Переходи, що з'єднують основні й проміжні низькі платформи в рівні рейок, треба проектувати шириною не менше 3 м, а при здійсненні багажних і поштових операцій - не менше 4 м.

На пасажирських станціях з великим обсягом вантажно-поштових операцій в обґрунтованих випадках можна передбачати спорудження окремих вантажно-поштових платформ зі спеціальними тунелями з підйомниками або пандусами.

Ширина сходів з пішохідного моста й виходів з тунелю має відповідати їхній ширині, але бути не менше, ніж 2 м при двох виходах на платформу.

При проектуванні пішохідних мостів і тунелів у необхідних випадках треба передбачати спорудження напрямних огороджень, що перешкоджають переходу через колії в невстановлених для цього місцях.

9.4.17 У високих платформ при відсутності переходів у різних рівнях треба проектувати торцеві сходи, причому для платформ, що обслуговують поїзди з поштовими й багажними вагонами, повинна бути передбачена можливість пересування візків між платформою й вокзалом.

Сходи в польову сторону з бічних платформ треба проектувати для інтенсивного пасажиропотоку через кожні 50 м, а в інших випадках - через 100 м. Ширина сходів має відповідати половині ширини платформи, але бути не менше, ніж 2,5 м.