Секреторна функція тонкої кишки

Тонка кишка складається з трьох відділів — дванадцятипалої, порожньої та клубової. В них відбуваються взаємозв'язані проце­си — остаточний гідроліз поживних речовин, які всмоктуються в кров та лімфу, та моторна функція.

Залози, що містяться в слизовій оболонці тонкої кишки, мають різну будову та функції. У початковому відділі дванадцятипалої кишки переважають дуоденальні залози (Бруннера), які виділя­ють багато слизу. Цей слиз захищає слизову оболонку від кислого хімусу.

У інших відділах тонкої кишки розташовані крипти. В них містяться епітеліальні клітини кількох видів — епітеліоцити, бокалоподібні кліти­ни, ендокриноцити, ендокриноцити з зернисті­стю, що утворюють ферменти та імуноглобуліни, а також недиференційовані клітини.

Кількість та склад соку. Протягом доби утворюється близько 1,8 л соку. При центрифугуванні сік ділиться на дві частини: надосадова рідина майже не містить ферментів, а в осад випада­ють велика кількість злущених з поверхні кишки епітеліоцитів (за добу злущується близько 200 г), слиз, лейкоцити і значна кількість різних ферментів (близько 20), які беруть участь у завершальних стадіях гідролізу білків, жирів та вуглеводів. Найважливіші з них — пептидази, сахараза, мальтаза, лактаза та ліпаза. Сік також містить ряд неорганічних сполук. рН соку досягає 7,5—8,0.

Функції кишкового сокурізноманітні. За його участю відбу­ваються остаточний гідроліз поживних речовин, захист слизової оболонки, підтримання хімусу в рідкому стані, формування луж­ної реакції кишкового вмісту.

Мембранне травлення.Процеси остаточного гідролізу і всмоктування поживних речо­вин відбуваються на мембрані епітеліальних клітин тонкої кишки. Сюди надходять частково перетравлені інгредієнти після поперед­нього розщеплення під впливом ферментів травних соків у кишках.

Внутрішня поверхня кишок має вирости — мікроворсинки. У свою чергу їхня поверхня вкрита шаром мукополісахаридів, на якому містяться адсорбовані ферменти, що утворюють своєрідний «малий конвеєр». Ферменти, які лежать ближче до порожнин кишки, перетравлюють відносно великі мо­лекули харчових речовин. Біля основи шару мукополісахаридів містяться ферменти, фіксовані на клітинній мембрані, які остаточно гідролізують речовини. Тут розташовані й системи транспорту, котрі забезпечують їх всмок­тування.

За рахунок складок слизової оболонки кишок, ворсинок і мікроворсинок різко збільшується загальна площа тонкої кишки. У дорослої людини вона становить близько 200 м².

Мембранне травлення відбувається завдяки ферментам, фік­сованим на мембранах, їхні активні центри орієнтовані на суб­страт. Ці ферменти часто об'єднані в своєрідні «ансамблі»: одні ферменти розпочинають гідроліз речовин, інші продовжують його, ще інші завершують цей процес.