Сутність педагогічного аналізу як функції управління

Аналіз в цілому означає розчленування цілого на складові. Під педагогічним аналізом розуміють функцію управління школою, спрямовану на вивчення стану, тенденцій розвитку, об`єктивну оцінку результатів педагогічного процесу та вироблення на цій основі рекомендацій щодо упорядкування системи або переводу її у більш якісний стан.

Метою аналізу є забезпечення якості пізнавального аспекту управління школою як фактора ефективності цього процесу. А з

авданнями:

· аналіз стану системи та її підсистем; оцінка діяльності та її результатів;

· визначення шляхів розвитку педагогічного процесу в цілому та за окремі проміжки часу;

· формулювання задач на майбутнє;

· вивчення шляхів досягнення результатів роботи школи та окремих її підрозділів;

· виявлення чинників впливу на результати педагогічного процесу;

· виявлення причин неузгодженостей у діяльності елементів системи;

· регулювання процесу;

· виявлення резервів щодо покращення стану системи;

· аналіз взаємодії з зовнішнім середовищем;

· аналіз передового педагогічного досвіду;

· аналіз ефективності управлінської діяльності;

· розробка рекомендацій щодо покращення стану предмету аналізу.

Об`єктом аналізу, як правило, є НЗ як соціально-педагогічна система та його складові або зовнішнє середовище НЗ.

Суб`єктами аналізу можуть бути адміністрація, громадські організації (керівник методичного об`єднання, член методичної ради, член атестаційної комісії, профспілковий комітет, Рада школи), працівник НЗ, представник органів влади (інспектор, методист відділу освіти тощо).

Предметом аналізу виступають послідовні якісні та кількісні зміни предмету, явища, які мають єдину, загальну і внутрішню для них тенденцію щодо досягнення певного кінцевого результату. По-іншому - педагогічний процес, його результати та умови його здійснення, а також елементи зовнішнього середовища.

Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища здійснюється на основі певних принципів:

•об`єктивності (відокремлення суттєвого від несуттєвого, встановлення закономірностей, урахування і якісних, і кількісних параметрів, дослідження причини та джерела явища або протиріччя);

•взаємозв`язку та взаємодії (з двох одночасних педагогічних явищ одне є причиною, а інше наслідком);

•розвитку (виникнення передумов явища, трансформація передумов у разі виникнення нового, розвиток нового, виникнення передумов майбутнього явища; стан предмету в минулому і зараз; порівняння стану предмету з стандартом);

•системності (розкриття структури предмету, явища; виявлення внутрішніх зв`язків субординації, взаємозалежності, чинників впливу тощо);

•головного ланцюжка (виявлення головного чинника впливу, орієнтація на головні цілі діяльності, результат). Головний ланцюжок – той елемент системи, вплив на який дозволяє досягнути мети найкоротшим шляхом;

•комплексного підходу (вивчення явища з позицій різних наук, використання різних методів дослідження, урахування моральних, ціннісних, психологічних чинників, підкорення всіх цілей головній тощо);

•цілеспрямованого планування;

•масовості або колегіальності (залучення всіх учасників НВП на різних рівнях аналізу);

•виховного впливу.

Для проведення аналізу використовують різноманітні методи. Так, Мармаза О.І. пропонує таку класифікацію методів аналізу:

· теоретичні: порівняння, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, аналіз, синтез, моделювання;

· інформаційно-констатуючі: спостереження, бесіда, інтерв`ю, анкетування, тестування, ранжування;

· продуктивні: тести-ситуації, тести-завдання, контрольні роботи, ведення шкільної документації, експеримент;