Імпульсні послідовності

У попередньому параграфі ми бачили, що після первинного збудження системи ядерних спінів за допомогою 90^о імпульсу компоненти намагніченості, що відповідають хімічним зсувам та КССВ певний час еволюціонують в поперечній площині. Тривалість такої еволюції визначається часом поперечної релаксації магнітних ядер. За відсутності факторів, що скорочують час релаксації, еволюція може тривати до декількох секунд. Це дозволяє здійснювати на поперечну намагніченість цілеспрямовані впливи за допомогою подачі додаткових імпульсів. Подачу додаткових імпульсів необхідно здійснити саме в той час, коли потрібні компоненти намагніченості в СКО набудуть необхідної орієнтації. В такий спосіб і відбувається організація практично всіх експериментів ЯМР. Тому кожний спектрометр має електронні пристрої, що здатні не тільки генерувати імпульси певної потужності і тривалості, а й подавати їх через потрібні інтервали часу. Такі системи потребують виключної точності, адже вектори намагніченості чекати не можуть – вплив потрібно здійснити в потрібний момент з точністю до мікросекунд. Це потребує не тільки виключно точного вимірювання інтервалів часу, а й наявності пристроїв, що здатні майже миттєво включати та виключати генератор та змінювати його потужність. Керування всім цим електронним обладнанням здійснюється спеціальним процесором. Завдяки його існуванню, оператор може заздалегідь запрограмувати прилад так, щоб спектрометр генерував потрібні імпульси у визначені моменти часу. Сукупність імпульсів та інтервалів між ними називається імпульсною послідовністю. Імпульсна послідовність може повторюватися багаторазово з запам’ятовуванням отриманого спаду вільної індукції в пам’яті комп’ютера. Необхідною умовою при повторенні імпульсної послідовності є те, щоб на її початку система спінів знаходилась в однаковому стані. Це потребує введення додаткового інтервалу, що забезпечує необхідну релаксацію спінів. Одноразову дію імпульсної послідовності називають сканом, хоча це, насправді, не відповідає дійсності. Термін запозичено з тих часів, коли збудження ядерних спінів відбувалось не за допомогою імпульсів, а завдяки поступовій зміні (скануванню) частоти передавача.