Бездротові мережі без інфраструктури

Бездротові мережі без фіксованої інфраструктури, також відомі як епізодичні (спеціальні, “моментальні”) мережі і як мережі Ad Hoc, дозволяють відмовитися від використання точки доступу. За допомогою такого режиму можна побудувати розгалужені бездротові мережі з різною топологією, і гнучкою структурою. Якщо вузли знаходяться в межах доступу, між ними виникає середовище обміну інформацією, вузли спілкуються один з одним без будь-якого централізованого управління і базових станцій.

У мережах Ad Hoc з'єднання між вузлами рівноправно (peer-to-peer) тому що кожна бездротова станція з'єднується з такою ж самою бездротовою станцією. Мережу Ad Hoc ще називають “багато-стрибковою” мережею (multi hop), це пов'язано з тим, що діапазон передачі бездротових станцій обмежений потужністю батарей мобільних терміналів і особливостями бездротових каналів зв'язку, тому для передачі даних від вузла-джерела до вузла-одержувача часто потрібні багаторазові пересилання між проміжними вузлами мережі.

У зв'язку з обмеженим діапазоном передачі окремих вузлів розмір бездротової мережі Ad Hoc менший ніж розмір мережі з інфраструктурою, однак, такі мережі мають ряд переваг, що обумовлюють їх широке застосування. До переваг мобільних мереж Ad Hoc належить простота і швидкість розгортання, незалежність від встановленої раніше інфраструктури. Ці мережі самоконфігуруються, формуються “миттєво” без встановлювання базових станцій і участі системних адміністраторів.

Для функціонування режиму Ad Hoc потрібний мінімум устаткування: кожна станція повинна бути оснащена бездротовим адаптером. Однак адаптери бездротового зв'язку у вузлах мережі набагато складніше з функціональної точки зору, тому що вони повинні забезпечити доступ до середовища передачі даних, прийнятний рівень якості зв'язку, попередження можливості виникнення ізольованих вузлів.

До основних недоліків режиму Ad Hoc належать:

· обмежений діапазон дії мережі;

· динамічна топологія – вузли зв'язуються між собою довільним чином, у мережі відсутня стійка структура зв'язків між елементами;

· обмеження апаратного забезпечення – станції, що входять до складу мережі мають обмежену потужність батарей, ємність центрального процесора і пам'яті, обмежену пропускну здатність каналів зв'язку.

Обмежений діапазон передачі даних – обумовлений малою потужністю бездротових станцій і перешкодами, що виникають у бездротовому середовищі передачі.

На рис. 5.3 зображені дві системи без точок доступу – базові зони BSS1 і BSS2. Кожна з зон включає групу станцій (STA1, STA2, STA3 – BSS1 та STA4, STA5 – BSS2), що працюють на одній частоті. У межах однієї зони можливий прямий зв'язок станцій, але зв'язок між станціями двох зон неможливий, якщо вони віддалені на достатню відстань, щоб вузли однієї зони не були в досяжності вузлів іншої зони, або працюють на різних несущих частотах.

Рис. 5.3. Бездротова мережа без інфраструктури класу Ad Hoc.