Порядок виконання роботи. I. Підготовити прилад до роботи.

I. Підготовити прилад до роботи.

Для цього капіляри піпетки ретельно промити аміаком, спиртом, просушити, продуваючи скрізь усю систему повітря.

II. Перевірка правильності роботи приладу.

Для цього в обидві піпетки набрати дистильовану воду до відмітки “0”, а потім у горизонтальному положенні втягнути її до відмітки “5”. Допускається відхилення в той чи інший бік не більше ніж на дві малі поділки. Якщо відхилення в капілярах буде більш ніж на 2-і відмітки, то прилад погано промитий. Необхідно його знову мити спиртом та ефіром, а потім сушити, продуваючи повітря.

III. Проведення досліду.

Відкривають один кран на правій піпетці. Вільний кінець її опускають у дистильовану воду. За допомогою мундштука натягують дистильовану воду до відмітки “0”. Обережно закривають кран правої піпетки.

Аналогічно набрати в лівий капіляр досліджувальний розчин до мітки “0”. Після того, як досліджувальна рідина в лівій, а дистильована вода в правій піпетці встановлені на відмітці “0”, починають обережно втягувати повітря через мундштук. Попередньо кран правої піпетки відкрити.

Коли досліджувальна рідина досягає відмітки “1”, в лівій піпетці раптово перестати втягувати повітря ( замітити, до якої поділки дійшла вода). Знаючи відстані, пройдені в капілярах досліджувальним розчином і дистильованою водою та коефіцієнт в’язкості дистильованої води ( беремо з таблиц, враховуючи температуру середовища), обчислимо коефіцієнт в’язкості досліджуваного розчину за формулою:

Дослід проводити тричі, результати занести у таблицю.

Відстань, пройдена водою l1, (м) Відстань, пройдена розчином l, (м) Коефіцієнт в’язкості води η1, (Па·с) Коефіцієнт в’язкості розчину η, (Па·с) Відносна помилка коефіцієнта в’язкості ε (%)
         
Сер.          

 

I. Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом Стокса.

 

Прилади та матеріали: скляний циліндр з досліджувальною рідиною, сталеві кулі, секундомір.

 

Теоретичні відомості.

Методом Стокса коефіцієнт в’язкості визначають, спостерігаючи падіння маленької кулі у досліджувальній рідині. При малих швидкостях на кулю діє сила тертя, пропорціональна коефіцієнту в’язкості η, радіусу кулі R і швидкості руху V:

Fтр = 6·π·R·V·η

При падінні кулі у рідині сила тертя зростає до того часу, як рух кулі стає рівномірним. Це відбувається тоді, коли вага P зрівноважується з силою тертя Fс та виштовхувальною силою Fв:

 

P = mg; m = ρV; V = π r3; P = π r3 ρк g; де ρк – щільність кулі; Fв = ρр V ·g; V = π R3; - об'єм кулі

Fв = π R3 ρр g ,

ρр – густина рідини, Fв – сила Архімеда.

P = Fв+ Fс;

πR3 ρк g = πR3 ρр g + 6πRηV.

Знаходимо: , V можна замінити відношенням відстані l, яку пройде куля між мітками, рухаючись рівномірно, до часу t цього руху. V = .

Тоді .

Остання формула є робочою формулою для обчислення коефіцієнта в’язкості.








Дата добавления: 2015-08-04; просмотров: 580;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.