Аналіз виконання договірних зобов’язань і реалізації продукції

Аналіз реалізації продукції проводиться аналогічно до методики аналізу виробництва і включає: вивчення виконання прогнозу (плану) з обсягу реалізації, абсолютного відхилення від нього, оцінку динаміки (темпів зростання, приросту, спаду, середньорічних показників динаміки, абсолютне значення одного відсотка приросту), виявлення причин формування понаднормативних залишків готової продукції, причин несвоєчасної оплати продукції покупцями тощо.

Методика аналізу реалізації продукції передбачає розрахунок балансу товарної продукції, оцінку виконання договірних зобов’язань.

Баланс товарної продукції може бути розрахований наступним чином:

де ОР – обсяг реалізованої продукції за звітний період; ГП_п, ГП_к – залишки готової продукції на складах на початок і кінець періоду; ОВ – обсяг виробництва продукції.

На зміну обсягу реалізації впливають різноманітні фактори (табл. ).

1. Фактори, пов’язані з виробництвом

2. Фактори, пов’язані з роботою відділу збуту та складів

3. Фактори, пов’язані з транспортуванням продукції

4. Фактори, пов’язані з роботою фінансового та інших підрозділів підприємства

Фактори зміни обсягу реалізації розраховуються за допомогою прийомів порівняння. При цьому враховують, що фактори зміни залишку готової продукції на кінець року та продукції, відвантаженої на кінець року, спричиняє вплив, протилежний за знаком зміни цих показників.

Аналіз реалізації продукції тісно пов’язаний з аналізом виконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції. При цьому вирішуються наступні завдання:

- аналіз обґрунтованості та ефективності формування договорів;

- аналіз виконання замовлень за асортиментом та якістю продукції; аналіз виконання замовлень за поставками продукції у встановлений термін;

- аналіз наслідків невиконання замовлень за поставками продукції.

Для оцінки обґрунтованості формування договорів розраховують коефіцієнт напруженості поставок і порівнюють його з фактичним виконанням договірних зобов’язань. Коефіцієнт напруженості поставок продукції обчислюється як відношення обсягу необхідних поставок продукції за укладеними договорами чи фактично поставленої за аналізований період до виробничої потужності підприємства.

При підрахунку резервів збільшення обсягів виробництва визначається комплектний резерв (мінімальна із порівнюваних сум) і максимальний резерв, який не може бути використаний до тих пір, доки не будуть виявлені можливості збільшення обсягу виробництва в такому ж розмірі і за іншими групами ресурсів.

Порядок розрахунку приросту обсягу випуску продукції за рахунок факторів, наведених на рис. , здійснюється в наступній послідовності:

1. Приріст випуску продукції в результаті створення додаткових робочих місць:

де - додаткові робочі місця; В_Р – середньорічний виробіток робітника, тис. грн.

2. Приріст обсягу продукції, пов’язаний із впровадженням нового обладнання:

де n - кількість одиниць знову впровадженого обладнання; Т_І – корисний час роботи кожного виду обладнання, маш/год; В_ГІ – середньогодинний виробіток кожного виду обладнання, грн.

3. Приріст обсягу продукції від ліквідації втрат робочого часу:

де - кількість годин втраченого робочого часу; - середньогодинний виробіток, грн.

4. Приріст продукції від впровадження заходів з удосконалення технології і організації виробництва та праці:

де Т_і – час роботи у звітному періоді і-го обладнання; ВП₀, ВП₁ – виробіток продукції до та після впровадження нової технології.

5. Приріст випуску продукції від зменшення норм витрат сировини та матеріалів в результаті впровадження нових технологій:

де , - норми витрат сировини та матеріалів відповідно до та після впровадження і-го заходу; Ц₀ – базова ціна одиниці сировини та матеріалів; ОВ₀ – базовий обсяг виробництва.

6. Приріст випуску продукції в результаті покращання організації виробництва та праці (за трудовими ресурсами):

де В_Г –приріст середнього динного виробітку в результаті покращання організації виробництва та праці, грн.; Т – кількість годин, відпрацьованих робітниками.