Фізичні основи побудови напівпровідникових приладів. Електрофізичні властивості напівпровідників.

Конспект

З дисципліни:

«Електроніка та мікросхемотехніка»

Електроніка – це галузь науки і техніки, яка вивчає фізичні явища в електровакуумних і напівпровідникових приладах; електричні характеристики і параметри електровакуумних та напівпровідникових приладів; властивості пристроїв і систем, які використовують електровакуумні і напівпровідникові прилади.

Схемотехніка – це є розділ електроніки предметом вивчення якого є дослідження та розробка схемо технічних рішень (електричних та структурних схем), що їх використовують при побудові вузлів і пристроїв інформаційної електроніки та електронної автоматики.

Фізичні основи побудови напівпровідникових приладів. Електрофізичні властивості напівпровідників.

Дія напівпровідників (НП) ґрунтується на застосуванні властивостей напівпровідників.

До НП відносять речовини, які займають проміжне місце між провідниками, діелектриками по величині їх питомого електричного опору. Між провідниками (метали) і напівпровідниками є суттєва відмінність, між НП і діелектриками немає такої чіткої різниці.

Під впливом зовнішніх факторів (випромінювання електричного поля) діелектрик може стати напівпровідником.

Для НП характерна сильна залежність питомого електричного опору (або провідності) від температури і концентрації домішок.

При збільшені температури провідність напівпровідників зростає (опір зменшується), подібно як в електролітів, в провідників навпаки.

В нормальному стані електрони атома стараються зайняти якомога нижчі енергетичні рівні на вищі енергетичні рівні вони переходять при прикладеній зовнішній енергії. Цей процес ще називають збудженням електрона.

При переході з вищого енергетичного рівня на нижчий електрон виділяє квант електромагнітного випромінювання.