ОДИНИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ
| Групи показників | Окремі показники | |
| Перелік | Суттєва характеристика | |
| Призначення | Характеризують корисний ефект від використання продукції | Продуктивність, потужність, міцність, вміст корисних речовин, калорійність |
| Групи показників | Окремі показники | |
| Перелік | Суттєва характеристика | |
| Надійності | Характеризують безвідмовність, збереження, ремонтопридатність, а також довговічність виробу | Безвідмовність роботи, можливий термін використання, термін безаварійної роботи, граничний термін зберігання |
| Технологічності | Характеризують ефективність конструкторсько-технологічних рішень | Питома трудомісткість, матеріаломісткість, енергомісткість виготовлення та експлуатації виробу |
| Стандартизації та уніфікації | Насиченість продукції стандартними, уніфікованими та оригінальними складовими частинами | Коефіцієнти повторюваності та уніфікації виробу або групи виробів |
| Ергономічні | Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів виробу антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам споживача | Ступінь простоти керування, величина наявного шуму, вібрації тощо |
| Економічні | Відображають ступінь економічної вигоди виробництва | Ціна одиниці виробу, прибуток з одиниці виробу, рівень витрат |
| Екологічні | Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров’я людини та навколишнє середовище | Токсичність виробів, вміст шкідливих речовин |
| Естетичні | Виражають естетичні властивості виробу | Виразність і оригінальність форми, кольорове оформлення |
| Патентно-правові | Характеризують патентний захист та патентну чистоту продукції | Коефіцієнт патентного захисту, коефіцієнт патентної чистоти |
| Безпеки | Характеризують особливості продукції для безпеки покупця та обслуговуючого персоналу | Вимоги до захисту людини в умовах аварійної ситуації |
| Транспортабельності | Характеризують придатність продукції до транспортування | Габарити, стандартність упаковки тощо |
Продовжуючи вивчення економічних питань управління якістю, треба розглянути порядок оцінювання рівня якості продукції, який складається з таких етапів:
1. Вибір номенклатури показників якості продукції, яка установлюється з урахуванням призначення та умов її застосування, вимог споживачів.
2. Установлення (вимірювання) значень обраних показників якості продукції за допомогою методів, що поділяються на дві групи:
— за способами отримання інформації: вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий;
— за джерелами отримання інформації: традиційний, експертний, соціологічний.
3. Визначення рівня якості продукції з використанням диференційного, комплексного та змішаного методів, заснованих на порівнянні показників якості продукції, що оцінюється з базовими значеннями відповідних показників. Кожний із зазначених методів має свої особливості та певну сферу використання.
Диференційний метод засновано на використанні одиничних показників якості, коли визначається, за якими показниками досягнуто рівня базового зразка, а за якими ці значення відрізняються (рис. 4.4).
Рис. 4.4. Диференційний методоцінки якості продукції
Комплексний метод засновано на використанні узагальненого показника якості продукції, котрий являє собою функцію від одиничних показників. Узагальнений показник може бути виражено:
q головним показником, що відображає головне призначення продукції та визначається, якщо існує необхідна інформація, яка дає змогу встановити його функціональну залежність від вихідних показників;
q інтегральним показником, який використовується тоді, коли можна встановити сумарний корисний ефект від експлуатації або споживання продукції та сумарні витрати на створення й експлуатацію продукції. Він розраховується за формулою:
,
де КЕ — сумарний корисний ефект від експлуатації виробу за період;
Вст — витрати на створення виробу в році t;
Век — витрати на експлуатацію виробу в році t;
аt — коефіцієнт приведення (дисконтування) різночасових витрат до одного року.
q Середньозваженим показником, який використовують тоді, коли неможливо встановити функціональну залежність головного показника від вихідних показників якості, але є змога визначити параметри вагомості усереднених показників. Коефіцієнти вагомості встановлюються експертним методом, а розрахунок рівня якості здійснюється за формулою:
Q = qi · ai,
де qi — відносний рівень якості;
ai — коефіцієнт вагомості показника.
Змішаний метод оцінювання рівня якості продукції засновано на одночасному використанні одиничних і комплексних показників оцінки якості продукції, коли частина одиничних показників, об’єднується у групи, а для кожної групи розраховується відповідний комплексний показник. Далі на основі отриманої сукупності комплексних і одиничних показників якості можна оцінити рівень якості диференційним методом.
Для оцінювання рівня якості продукції можуть також використовуватися спеціальні методи, що є характерними для певних галузей або окремих видів продукції чи послуг. Спираючись на визначений рівень якості, проводять розрахунки щодо встановлення рівня конкурентоспроможності продукції на конкретному ринку порівняно з наявними аналогами.
На завершення розгляду основних питань економіки якості, слід ще раз наголосити на тому, що економічні фактори виступають у числі найсильніших двигунів, які мотивують виробника до випуску продуктів більш високої якості. Хоча в окремих випадках економічні фактори або не стимулюють підвищення якості (низька платоспроможність населення, ненасиченість ринку), або ж їх недостатньо для забезпечення того рівня якості, що вимагається.
Дата добавления: 2015-07-06; просмотров: 1283;