Методичні поради з вивчення теми. Тему присвячено розгляду основних методів та інструментів управління якістю, які утворюють базис методології менеджменту якості

Тему присвячено розгляду основних методів та інструментів управління якістю, які утворюють базис методології менеджменту якості. Студенти повинні знати, що розуміння сутності та сфер застосування як класичних, так і «нових» методів управління якістю дозволить їм не лише систематизувати теоретичні знання щодо базових положень сучасної концепції менеджменту якості, а й отримати практичний інструментарій для прийняття управлінських рішень як у сфері управління якістю, так і стосовно управління організацією в цілому.

Вивчення цієї теми передбачає засвоєння питань, пов’язаних із вивченням, у першу чергу, наявних підходів до класифікації методів менеджменту якості, а також розуміння їх сутності, зв’язків між ними та порядку їх застосування.

У науковій літературі представлено значну кількість інформації з цього питання, але, як правило, вона не є систематизованою. Для з’ясування сутності даного питання доцільно розглянути підхід до розгляду основних методів управління якістю, поданий В. М. Мішиним [37], згідно з яким розглядається механізм застосування загальних методів управління (організаційно-розпоряд­чих, економічних, адміністративних, соціально-психологічних) у сфері управління якістю. Окремо виділяються технологічні та експертні методи. Обмеженість підходу пояснюється тим, що значну кількість сучасних методів менеджменту якості не розглянуто взагалі.

У подальшому опрацюванні основних питань теми рекомендовано всі методи менеджменту якості класифікувати наступним чином [20]:

1) класичні методи, які було розроблено впродовж усього періоду становлення менеджменту якості та які зберегли свою актуальність на сьогоднішній день; їх розробниками вважають американських учених Е. Демінга, К. Ісикаву, Т. Тагуті, дослідження яких було спрямовано на розробку й розвиток методів планування якості та статистичного аналізу;

2) «нові» методи, становлення й розвиток яких відбувалися наприкінці ХХ ст. і тривають зараз; їх було сформульовано на базі розглянутих традиційних методів, але відрізняє їх те, що всі вони відрізняються соціальною спрямованістю в широкому розумінні та повинні застосовуватись у комплексі з наявними управлінськими, технічними, організаційними методами, на відміну від застосування послідовного набору спеціальних класичних методів.

Такий підхід до класифікації є досить умовним, оскільки знач­на кількість методів має багато спільного у структурі й методиці застосування, завдяки чому вони можуть розглядатися не відокремлено один від одного, а як частини єдиної методології тотального управління якістю (TQM). Перелік основних класичних і «нових» методів управління якістю наведено на рис. 3.1.

Продовжуючи роботу над вивченням даного питання, необхідно зосередити увагу на розгляді тих підходів до управління компаніями, які використовуються для вдосконалення бізнесу в процесі проведення змін. Слід розуміти, що для досягнення успіху компаніями в сучасних умовах необхідно вміти задовольняти споживача, а для цього необхідно постійно розвиватися та вдосконалюватися, тобто реалізувати на практиці основні ідеї сучасної концепції менеджменту якості. Саме тому більша частина управлінського інструментарію, що використовується як для проведення кардинальних змін у компанії (наприклад реінжиніринг), так і для розробки й реалізації рішень, спрямованих на постійний розвиток, може розглядатися в ролі сучасних інструментів і методів менеджменту якості.

Це пояснюється тим, що реалізація проекту створення системи менеджменту якості відповідно до вимог стандартів ISO 9000:2000, із впевненістю може розглядатися нами як один із аспектів реструктуризації підприємств. Саме характер і напрями змін, які відбуваються в організації в період засвоєння основних принципів філософії TQM, починаючи від вдосконалення технології та завершуючи зміною організаційної культури, приводять до необхідності використання саме таких підходів, методів, інструментів, перелік яких наведено на рис 4.1. Розгляд і вивчення наведених методів та інстру­ментів доцільно здійснити за допомогою різних літературних джерел [16, 17, 35]. Дуже важливо при цьому чітко визначити, які переваги та недоліки має кожний метод, та з’ясувати сфери його застосування.

Рис. 3.1. Класифікація методів управління якістю

Різні науковці пропонують різні підходи до розуміння й визначення названих методик (особливо це стосується «нових» методів), включаючи навіть протилежні думки. Тому під час вивчення даного питання слід здійснювати критичний аналіз думок різних авторів, спираючись на знання, отримані під час вивчення курсів «Стратегічне управління», «Маркетинг», «Операційний менеджмент» тощо.

Варто зазначити, що в процесі поглибленого вивчення даної теми перелік методів, які розглядаються у складі методів менеджменту якості, можна розширити. На рис. 4.1 представлено та розглянуто ті, які застосовують у практиці сучасних провідних компаній світу та які визнано фахівцями як дійові інструменти управління сучасними компаніями.

Подальшу роботу над темою необхідно спрямувати на поглиблене вивчення змісту та порядку застосування статистичних методів у системі управління якістю. Розпочинати розгляд даного питання теми треба з повторення матеріалу попередніх тем, пов’язаних із виникненням і застосуванням даних методів (див. тему 2). Як правило, статистичні методи широко використовуються в процесі контролю якості у виробництві. У сучасних умовах сфера їх використання значно поширилася на області планування, проектування (методи Тагуті), маркетингу, матеріально-технічного забезпечення тощо. Застосування статистичних методів дозволяє зменшити варіабельність процесів і таким чином зменшити витрати, пов’язані зі здійсненням про­цесів.

Проблемою у використанні статистичних методів є те, що вони ґрунтуються на знанні методів та інструментів математичної статистики. Саме це ускладнює їх використання персоналом будь-якої організації. Для вирішення даної проблеми професором К. Ісикавою було відібрано сім найбільш простих і доступних статистичних методів, які могли використовуватися працівниками на робочих місцях для аналізу первинних даних. Як видно з рис. 4.2, до складу семи інструментів контролю якості належать такі: контрольний листок; діаграма Парето; причинно-наслідкова діаграма; гістограма; діаграма розкиду; контрольні карти; стратифікація. Усі перелічені інструменти можна використовувати як окремо, визначаючи послідовність їх застосування залежно від поставлених перед системою цілей, так і в сукупності — як систему методів. Призначення та сферу застосування кожного інструмента можна розглянути, користуючись літературними джерелами [16, 18, 19].

Тема 4. Економіка якості