Вивчення кореня слова

Приступаючи до вивчення кореня слова, вчитель має сформувати в учнів знання про те, що корінь — головна частина слова, яка обов'язково присутня в кожному слові і містить основ­ний елемент лексичного значення;

— слова з однаковим коренем називаються спорідне­ними, або однокореневими;

— слова, близькі за значенням, але такі, що не мають спільної смислової частини, не вважаються спорідненими словами (наприклад, хоробрий і мужній);

— слова можуть мати однакову звукову частину, але не вважаються одно кореневим й, бо у них різні корені (сми­слові частини), наприклад гора і горе;

— у споріднених словах корінь може частково змінюва­ти свій звуковий (а отже, і буквений) склад (існує цілий ряд чергувань голосних і приголосних у корені).

Крім того, класовод має навчити дітей розрізняти однокореневі слова (школа, школяр) і форми одного й того ж слова (школа — школи — школі).

У процесі вивчення кореня слова діти повинні усвідоми­ти, що головний спосіб виділення кореня полягає у доборі слів, споріднених з даним словом, визначенні їхньої спіль­ної частини, яка передає основне значення. Проте оволоді­ти цим способом не так просто. Цього дитину потрібно спе­ціально навчати.

Корінь слова вивчається у певній послідовності. Спо­чатку на основі порівняння слів за значенням і будовою вво­диться термін «споріднені слова», потім повідомляється, що спільна частина споріднених слів називається коренем, а споріднені слова називаються ще й одно кореневими (2 клас).

На цьому етапі формування поняття «корінь слова» можна використати такі, наприклад, завдання:

— порівняйте слова: гриб, грибок, грибний, подумайте, що між ними спільного, а чим вони відрізняються одне від одного;

— згрупуйте слова за однією з можливих ознак, по­ясніть, як ви згрупували слова: сад, парк, лісник, садівник, ліс.

Тут уже вчитель вводить значок для схематичного по­значення кореня — ґ~^. Діти знайомляться з терміном «корінь».

Так, на цьому етапі засвоєння поняття «корінь слова» учні виділяють такі його істотні ознаки, як наявність в однокореневих словах спільної смислової і звукової частини.

На наступному етапі формування поняття слід показа­ти, що істотнішу ознаку кореня становить смисл, а не одна­кове звучання частини різних слів. Тому проводиться про­тиставлення однокореневих слів і синонімів, а також однокореневих слів і слів, які мають корені-омоніми. Воно здійснюється на основі виконання учнями таких, напри­клад, завдань:

— випишіть з поданого ряду ті слова, які мають одна­кову частину: гора, горить, горе. Чи можна їх назвати однокореневими?

— доведіть, що деякі слова, хоч і мають однаковий зву­ковий склад, проте не є одно кореневим: вода, водити, під­водний, водій;

— випишіть спочатку близькі за значенням слова, апотім однокореневі: хоробрий, хоробрість, сміливий, сміливість;

— викресліть зайве слово: школа, школяр, учень.

Протиставлення однокореневих слів і синонімів дає змогу вчителю попередити помилкову орієнтацію дітей тільки на семантичну близькість слів.

Протиставлення однокореневих слів і слів з коренями-омонімами попереджує помилкову орієнтацію тільки на структурну і звукову близькість.

Формування поняття про корінь слова і однокореневі слова охоплює і спостереження за словами, в яких у коре­нях слів відбувається чергування голосних чи приголосних звуків. Вирішенню цього завдання можуть сприяти такі, зо­крема, вправи:

— скільки груп однокореневих слів записано: річ, річ­ниця, рік, ріка, річковий, річний, роковини? Доведіть свою думку;

— випишіть споріднені слова до слів сіль і сільський (за­солювач, село, селянин, посолити).

Засвоєння поняття «корінь слова» потребує виконання ряду тренувальних вправ, таких, наприклад, як:

— доберіть якомога більше однокореневих слів до сло­ва сніг (можна провести у вигляді гри-змагання, у якій пе­реможцем стає той, хто називає останнє слово);

— випишіть із тексту однокореневі слова:

Хоч і зовсім крил не має, Рік літає, два літає,
Та, як блискавка, літає. В небі льотчиків міняє,

Не літак, не вертоліт Крізь розвихрені світи

Вирушає у політ. Може й сам себе вести.

(Космічний корабель)

— гра «хто більше?» (назвати однокореневі слова);

— доберіть «родичів» із чергуванням голосних (чи при­голосних) звуків у корені.

Робота по формуванню поняття «корінь слова», отже, зводиться до усвідомлення кореня як необхідної частини слова, без якої слово не може існувати, до розрізнення коренів-омонімів, варіантів коренів з чергуванням голос них і приголосних звуків.