АКТУАЛЬНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

До 1991 р. історію України в технічних ВНЗ майже не вивчали. З набуттям Україною незалежності, із зростанням почуття національної самосвідомості значно підвищився інтерес до минулого свого народу. В історії шукають відповіді на суперечливі питання сучасної дійсності. Якщо знаєш минуле, краще розумієш сучасне.

Українці – нація молода. В її консолідації важливу роль має відіграти знання всіма членами суспільства спільного минулого. Знання спільної історії, спільного минулого зближує людей один до одного, об’єднує їх в народ, який спроможний самовизначитися і створити гідне для сучасної людини середовище в складі загальнолюдського співтовариства. Цим визначається національне значення вивчення історії України майбутніми фахівцями народного господарства, інтелігенцією, яка покликана духовно об’єднувати людей.

Так виникла соціальна й державна потреба вивчення курсу історії України у всіх без винятку ВНЗ країни.

Періодизація історії України базується на національних засадах – історичні періоди відповідають етапам із спільними політичними, економічними, соціальними та культурними процесами, пов’язаними з територією та населенням України:

1. Давня історія України (з найдавніших часів до ІХ ст.).

2. Княжий період (ІХ-ХІVст.).

3. Литовсько-польський період (ХІVст. – середина ХVІІ ст.).

4. Козацько-гетьманський період (середина ХVІІ ст. – 1764 р.).

5. Імперський період (1764-1917 рр.).

6. Період національно-визвольної революції (1917-1920 рр.).

7. Радянський період (1920-1991 рр.).

8. Період незалежності (з 1991 р. до теперішнього часу).