Абсолютні показники міграції населення

Для вивчення всієї сукупності міграційних процесів статистика використовує абсолютні та відносні показники міграції, прийоми аналізу, ряди динаміки, метод групування, балансовий метод, статистичні таблиці і графіки.

Основними абсолютними показниками міграціїє:

V+ – кількість людей, які прибули в дану місцевість за рік;

V– – кількість людей, які виїхали з даної місцевості за рік;

(V+ – V–) – сальдо міграції або чиста міграція, нетто-міграція.

При V+> V– – сальдо позитивне;

V– > V+ – сальдо негативне;

V+ = V– – сальдо відсутнє.

До тих, хто прибув (вибув), включаються особи, які приїхали (виїхали) з однієї місцевості в іншу (зокрема ті, що прибули з-за кордону, і ті, що виїхали за кордон держави) на термін понад 1,5 місяця.

Аналіз абсолютної кількості прибулого населення і тих, хто виїхав, проводиться за насту такими напрямами:

установлення ролі міграції у формуванні населення країни, її окремих економічних районів. У результаті цього аналізу встановлюється тип динаміки чисельності населення;

після виділення окремих типових груп для кожної з них дається загальна характеристика міграційних процесів, обчислюються показники обсягу і напрямів міграційних потоків;

вивчаються сезонні коливання в чисельності мігрантів, їх окремих контингентів;

проводиться аналіз структурних зрушень у складі мігрантів за статтю, віком, суспільними групами, професіями, сімейним станом, за тривалістю мешкання в даній місцевості, за національністю.

Для виявлення ролі міграції у формуванні населення країни, регіону, краю, області, міста використовуються різні види демографічних балансів чисельності населення. Вони будуються за допомогою двох способів:

способом внутрішньорічного обороту;

способом міжпереписного внутрішньоперіодичного обороту.

Метод внутрішньорічного обороту заснований на наступному балансовому рівнянні:

S_k = S_n+(N – M) ± (V+ – V–), (5.1)

де S_n – чисельність населення на початок року;

N – кількість народжених за рік;

М – кількість померлих за рік;

S_к – чисельність населення на кінець року.

Значення балансу полягає в тому, що він визначає:

роль сальдо міграції у формуванні населення країни в окремі роки;

можливість зробити екстраполяційні розрахунки щодо зростання населення в перспективі;

стабільність природного приросту населення країни.

Метод міжпереписного обороту заснований на такому балансовому рівнянні:

, (5.2)

де i – міжпереписний період у роках.

Значення балансу полягає в тому, що він визначає:

можливість з'ясувати склад абсолютного приросту населення країни за тривалі періоди часу;

визначити пропорції у структурі джерел зростання населення; показати роль окремих періодів у зростанні населення країни, тобто дати оцінку тимчасового чинника.

Такі баланси можна побудувати в територіальному розрізі на рівні економічних районів, країв, областей, міст і показати внесок кожного регіону в загальний приріст населення.

Ці баланси дозволяють з'ясувати роль окремих категорій населення у формуванні населення районів, входу і виходу населення; досліджувати структуру прибулих (вибулих) у великі, середні міста, інші міські поселення, в сільську місцевість.

У вивченні джерел формування населення певну допомогу можуть надати розподільні баланси міграціїіприродного приросту.Вони виконують такі функції:

контрольну, оскільки дозволяють уточнити розміри сільської міграції;

показують структуру прибуткової і витратної частини балансу; дають можливість визначити роль внутрішньорайонної та міжрайонної міграції у формуванні населення;

дозволяють обчислити абсолютні розміри міграційних потоків.

З метою вивчення сезонності міграції застосовуються прийоми розрахунку індексу сезонності, аналітичного вирівнювання ряду динаміки прибулих і тих, хто вибув, гармонійного аналізу.