Поняття про педагогічну етику та деонтологію

Етика – філософська дисципліна, яка вивчає питання моралі.

Мораль – це сфера нормативної регуляції діяльності людини в суспільстві, особлива форма суспільної свідомості та вид суспільних відносин.

Педагогічна етика – розділ професійної етики, який вивчає сутність і зміст, особливості педагогічної моралі, обґрунтовує її категорії, норми, принципи, функції у процесі педагогічної діяльності.

Деонтологія – розділ етичної теорії, в якому розглядаються проблеми обов’язку, моральних вимог та нормативів. Термін був запропонований англійським філософом Бентамом у ХVIII ст.

Моральна культура педагога – духовна цінність, система знань і переконань, почуттів і навичок, норм і відносин, інтересів і потреб, єдність культурно-морального досвіду, безпосередньої діяльності та поведінки, спрямованої на самореалізацію, навчання та виховання учня.

Моральний обов’язок педагога – сукупність суспільних вимог щодо навчання та виховання учнів, які учитель виконує свідомо, не за примусом, і згідно з особистісними переконаннями і покликанням.

Педагогічна справедливість – неупереджене, об’єктивне ставлення педагога до учнів, яке ґрунтується на любові та повазі до вихованців, абстраговане від особистісних симпатій або антипатій.

Принципи педагогічної моралі.

1. Принцип педагогічного гуманізму.

2. Принцип педагогічного оптимізму.

3. Принцип колективізму.

4. Принцип громадянськості і патріотизму.

Під етикою дефектолога розуміють сукупність моральних норм професійної діяльності працівників корекційної освіти. Етичні проблеми корекційної педагогіки мають особливі риси, обумовлені специфікою контингенту учнів та організації навчально-виховної роботи з ними.

Дітей з вадами психічного або фізичного розвитку не можна розглядати тільки як пасивний об’єкт педагогічного впливу. Дитина виступає як активна особистість, що має певний життєвий досвід, установки, цілі. Тому всі моральні проблеми в дефектології слід вирішувати не на рівні монологу педагога або діалогу в замкненому колі педагогічних працівників, а в безпосередньому контакті дефектолога з дитиною, її рідними, суспільством.