Сутність методів стратегічного аналізу: балансовий метод, метод ланцюгових підстановок, індексний метод

Балансовий прийомзабезпечує можливість вимірювати вплив на результативний показник адитивно пов’язаних з ним факторів (при адитивній формі узагальнюючий показник представляє собою алгебраїчну суму часткових).

Прийом ланцюгових підстановоквикористовується для оцінки впливу

часткових факторів на узагальнюючий в тих випадках, коли зв’язок між ними мультиплікативний (у формі множення або ділення) функціональний. Ізольований вплив кожного фактора, що входить у формулу (більше трьох) визначається шляхом заміни показника бази, прийнятого для порівняння, на його фактичну величину при зберіганні незмінних значень віх інших факторів. Число підстановок завжди дорівнює числу показних, що входять в робочу формулу. Після кожної заміни базової величини фактичною виконуються всі математичні дії, передбачені розрахунковою формулою. З одержаного результату віднімають попередній для заміни показника. Відповідно в першому розрахунку всі дані – базові, а в останньому – фактичні. Дуже популярний в аналітичній практиці. Має декілька модифікацій (прийом різниць, прийом відносних чисел і ін.).

Індексний методзаснований на застосуванні індексів, що характеризують за допомогою відносних величин зміни показників.

Всі в сукупності методи і прийоми економічного аналізу, які використовуються

для оцінки поточної діяльності підприємства створюють інформаційну базу з оцінки ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і визначення впливу різноманітних факторів на стан цих ресурсів, яка в подальшому використовується при розробці стратегії розвитку підприємства на коротко- і довгострокову перспективу.

Найбільш поширеними є факторні методи, до яких відносяться: балансовий, елімінування (ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць, індексний), аналіз відхилень.

Мета методу відхилень полягає у визначення та оцінюванні причини відхилень фактичних показників витрат від нормативних (планових). Аналіз відхилень вважається основним інструментом оцінювання діяльності центрів витрат (прибутковості). Відхилення обчислюють за кожним місцем виникнення витрат та за кожною їх групою. Відхилення може виникнути в результаті дії трьох основних факторів: зміни обсягу виробництва продукції; зміни цін на ресурси; зміни норм витрат на одиницю продукції.

Методика визначення впливу змін окремих факторів висвітлюється у відповідних підручниках з аналізу господарської діяльності

.