Форми та зміст впливу держави на економіку підприємства

До сфери інтересів держави входить:

· соціальний захист, обумовлений концепцією «соціального» ринкового господарства та проголошенням людини вищою цінністю суспільства та держави. Це визначає необхідність соціально орієнтованого втручання держави до ринкового середовища шляхом створення систем страхування від хвороб, нещасних випадків, безробіття, встановлення трудових, соціальних, житлових гарантій, соціально-спрямованого перерозподілу прибутків громадян;

· захист навколишнього середовища, необхідність в якому обу­мовлена тим, що вільна гра ринкових сил ставить під загрозу фізичні основи існування людей через витрати ресурсні та забруднення навколишнього середовища;

· захист людської гідності, прав та свобод громадян. Повага люд­ської гідності, зокрема в економічному житті, є важливим завданням держави, яка має передбачати фізичну недоторканність, охорону приватної власності та репутації громадян України.

Регулювання діяльності підприємств в умовах ринку докорінно відрізняється від втручання держави в економіку підприємств, як це мало місце в умовах командної економіки. Відсутність директивних вказівок державних органів підприємствам, застосування переважно економічних методів впливу, відсутність суб’єктивного підходу до умов роботи окремих підприємств, захист судом інтересів підпри­ємств від посягань державних чиновників, захист комерційної таєм­ниці підприємства - це характерні особливості взаємодії підприємства та держави в ринковому середовищі, які повинні бути створені в Україні.

Регламентуючи окремі аспекти діяльності підприємств, держава водночас зацікавлена в активному розвитку як ринкової економіки в цілому, так і кожного конкретного підприємства України..

В умовах ринкової економіки конкуренція є формою економічної боротьби між окремими суб’єктами ринку за кращі умови задоволення свого попиту, кращі умови та результати господарювання. Конкуренція проявляє себе в межах конкретної галузі (галузева конкуренція) та в межах усього народного господарства (міжгалузева конкуренція). Залежно від місцезнаходження підприємств-конкурентів, вона може бути внутрішньою або зовнішнього.

Основні п’ять умов конкуренції були визначені ще А. Смітом:

1. Кількість конкурентів повинна бути достатньою, щоб виникла боротьба за переваги.

2. Конкуренти повинні діяти незалежно і не бути у змові.

3. Всі економічні суб’єкти повинні володіти достатніми знаннями про ринкові можливості.

4. Потрібен час, щоб ресурси почали відповідати знанням про ринкові можливості.

5. Необхідна свобода дії на ринку, тобто свобода вступу економіч­них суб’єктів на ті чи інші ринки та свобода виходу з них.

Залежно від виконання даних умов в економічній літературі виділяють 4 типи ринкових структур:

· досконалу конкуренцію;

· монополітичну конкуренцію;

· олігополію;

· чисту монополію.