Вимоги МСА до складання аудиторського висновку про фінансову звітність
Після вивчення і оцінки висновків, зроблених на підставі одержаних доказів, аудитор визначає, чи підготовлена інформації у відповідності зі встановленими основами фінансової звітності, і формулює думку про фінансову звітність в цілому.
Як було відзначено в першій і другій частинах посібника, Міжнародна Федерація Бухгалтерів IFAC опублікувала збірник міжнародних положень з аудиту, впевненості та етики за 2005 рок у який включено діючий МСА 700„Аудиторський висновок про фінансову звітність”, а також МСА 700 (переглянутий) „Незалежний аудиторський висновок про фінансову звітність загального призначення” та МСА 701 „Зміни до незалежного аудиторського висновку”. Перегляд МСА 700 викликав появу узгоджувальних поправок до наступних стандартів: МСА 200 „Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів”; МСА 210 „Умови домовленості про аудиторську перевірку”; МСА 560 „Подальші події”; МСА 701 „Модифіковані висновки”; МСА 800 „Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення”.
У зв’язку з цим, розглянемо вимоги діючого МСА 700, а також переглянутого стандарту МСА 700 і нового стандарту МСА701.
Згідно МСА 700 „Аудиторський висновок про фінансову звітність” основними елементами аудиторського висновку є:
а) заголовок;
б) адресат;
в) вступний або початковий параграф:
- перелік перевірених фінансових звітів;
- відомості про відповідальність управлінського персоналу суб'єкта господарювання та про відповідальність аудитора;
г) параграф, що описує обсяг (опис характеру аудиторської
перевірки):
- посилання на МСА або відповідні національні стандарти і
практику;
- опис роботи, виконаної аудитором;
д ) параграф, у якому висловлено думку аудитора щодо фінансових звітів:
е) дата аудиторського висновку;
є) адреса аудитора;
ж) підпис аудитора.
В заголовку рекомендується використовувати слова «незалежний аудитор», щоб відрізнити аудиторський висновок від звітів інших осіб.
Адресат визначається відповідно до умов домовленості про аудит і місцевих нормативних актів. Як правило, висновок адресується акціонерам або раді директорів підприємства.
Вступний параграф містить перелік перевіреної звітності з вказівкою дати і звітного періоду, нагадування про відповідальність керівництва за фінансову звітність і твердження, що містяться в ній, і обов'язки аудитора ,що полягають тільки у виразі його думки про цю звітність на основі проведеної перевірки.
В параграфі, що описує обсяг перевірки, повинно бути посилання на МСА або відповідні стандарти і норми і вказівка на те, що прочерку планувалася і проводилася з метою забезпечення достатньої упевненості в тому, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень.
Аудиторський висновок повинен містити твердження, що аудит було заплановано і проведено для забезпечення обгрунтованої впевненості в тому, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.
В аудиторському висновку слід описати процес аудиторської перевірки, зокрема:
а) здійснену шляхом тестування перевірку доказів, які підтверджують суми у фінансових звітах та розкриття інформації;
б) оцінку принципів бухгалтерського обліку, що застосовуються при підготовці фінансових звітів;
в) аналіз попередніх суттєвих оцінок, здійснених управлінським персоналом при підготовці фінансових звітів;
г) оцінку загального подання фінансових звітів.
Безумовно-позитивну думку висловлюється тоді, коли аудитор вважає, що фінансова звітність представлена об'єктивно у всіх суттєвих аспектах відповідно до встановлених основ фінансової звітності.
Висновок вважається модифікованим, якщо він містить пояснюючий параграф або думку, відмінну від безумовно-позитивного. Аудиторський висновок вважається модифікованим, якщо він містить такі елементи:
1) питання, що не впливають на думку аудитора:
а) пояснювальний параграф.
2) питання, що впливають на думку аудитора:
а) умовно-позитивна думка;
б) відмова від висловлення думки;
в) негативна думка.
Аудитор не може висловити безумовно-позитивну думку, якщо існує одна з нижченаведених обставин:
1) обмеження обсягу аудиту;
2) незгода з керівництвом щодо прийнятої облікової політики, методів її застосування або достатності розкриття фінансової інформації в звітності.
З А К О Н У К Р А Ї Н И Про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: Внести зміни до Закону України "Про аудиторську діяльність"( 3125-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 23,ст. 243; 1995 р., N 14, ст. 88; 1996 р., N 9, ст. 44; 2003 р.,N 30, ст. 247; 2004 р., , N 45, ст. 501; 2005 р., N 34, ст. 434;2006 р., N 14, ст. 117, N 22, ст. 184), виклавши його в такійредакції: "З А К О Н У К Р А Ї Н И Про аудиторську діяльність Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторськоїдіяльності в Україні і спрямований на створення системинезалежного фінансового контролю з метою захисту інтересівкористувачів фінансової та іншої економічної інформації. Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Сфера дії Закону Положення цього Закону діють на території України іпоширюються на усіх суб'єктів господарювання незалежно від формвласності та видів діяльності. Дія цього Закону не поширюється на аудиторську діяльністьдержавних органів, їх підрозділів та посадових осіб, уповноваженихзаконами України на здійснення державного фінансового контролю. Стаття 2. Законодавство про аудиторську діяльність Аудиторська діяльність у сфері фінансового контролюрегулюється Господарським кодексом України ( 436-15 ), цимЗаконом, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту.У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковістьякого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила,ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правиламіжнародного договору. Особливості проведення інших видів аудиторської діяльностірегулюються спеціальним законодавством. Стаття 3. Аудиторська діяльність Аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, якавключає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту,практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та наданняінших аудиторських послуг. Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показниківфінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловленнянезалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвихаспектах та відповідність вимогам законів України, положень(стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніхположень суб'єктів господарювання) згідно із вимогамикористувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильневідображення може вплинути на економічні рішення користувачів,прийняті на основі фінансових звітів. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами),аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарюванняна його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання,а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит). Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторськіпослуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, поведенню та відновленню бухгалтерського обліку, у форміконсультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансовоїзвітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарськоїдіяльності та інших видів економіко-правового забезпеченнягосподарської діяльності суб'єктів господарювання. Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторськіфірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно достандартів аудиту. Стаття 4. Аудитор Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, щовизначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторськоюдіяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю якфізична особа - підприємець або у складі аудиторської фірми здотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю якфізична особа - підприємець лише після включення його до Реєструаудиторських фірм та аудиторів. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видамипідприємницької діяльності, що не виключає їх права отримуватидивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливізлочини. Стаття 5. Аудиторська фірма Аудиторська фірма - юридична особа, створена відповідно дозаконодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність. Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторськіфірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторськоїфірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не можеперевищувати 30 відсотків. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор. Стаття 6. Стандарти аудиту При здійсненні аудиторської діяльності аудитори тааудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту. Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту таетики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог цьогоЗакону та інших нормативно-правових актів. Затвердження стандартів аудиту є виключним правомАудиторської палати України. У випадках, передбачених законом,стандарти аудиту погоджуються з іншими суб'єктами. Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами,аудиторськими фірмами та суб'єктами господарювання. Стаття 7. Аудиторський висновок та інші офіційні документи Аудиторський висновок - документ, що складений відповідно достандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачамщодо відповідності фінансової звітності або іншої інформаціїконцептуальним основам, які використовувалися при її складанні.Концептуальними основами можуть бути закони та іншінормативно-правові акти України, положення (стандарти)бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктівгосподарювання, інші джерела. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватисьусно або письмово з оформленням довідки та інших офіційнихдокументів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляютьсяекспертним висновком або актом. Результати надання інших аудиторських послуг оформляютьсявідповідно до стандартів аудиту. Аудиторський висновок аудитора іноземної держави приофіційному його поданні установі, організації або суб'єктугосподарювання України підлягає підтвердженню аудитором України,якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Стаття 8. Обов'язкове проведення аудиту Проведення аудиту є обов'язковим для: 1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансовоїзвітності та консолідованої фінансової звітності відкритихакціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій,професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ таінших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно дозаконодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, завинятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунокдержавного бюджету; 2) перевірки фінансового стану засновників банків,підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонернихтовариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній,інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та іншихфінансових посередників; 3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії наздійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках,передбачених законами України. Стаття 9. Обов'язки суб'єктів господарювання при проведенні аудиту Органи управління суб'єкта господарювання зобов'язаністворити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісноговиконання аудиту. Органи управління суб'єкта господарювання несутьвідповідальність за повноту і достовірність документів та іншоїінформації, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) дляпроведення аудиту чи надання інших аудиторських послуг. Фінансова звітність суб'єкта господарювання, яка відповіднодо закону підлягає обов'язковій аудиторській перевірці, повиннабути перевірена аудитором і оприлюднена відповідно до вимогзаконів України. Розділ II СЕРТИФІКАЦІЯ АУДИТОРІВ І РЕЄСТР АУДИТОРСЬКИХ ФІРМ ТА АУДИТОРІВ Стаття 10. Сертифікація аудиторів Сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності назайняття аудиторською діяльністю) аудиторів здійснюєтьсяАудиторською палатою України. Порядок сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть аудитбанків, затверджується Аудиторською палатою України за погодженнямз Національним банком України. Право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які маютьвищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якоївизнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів,економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьохроків підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста,економіста, асистента (помічника) аудитора. Наявність необхідного обсягу знань для отримання сертифікатавизначається шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспитуза програмою, затвердженою Аудиторською палатою України. Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років. Продовження терміну чинності сертифіката здійснюється черезп'ять років за підсумками контрольного тестування за фахом упорядку, встановленому Аудиторською палатою України. За проведення сертифікації справляється плата в розмірі,встановленому Аудиторською палатою України, виходячи з кошторисувитрат на утримання Аудиторської палати України. Стаття 11. Реєстр аудиторських фірм та аудиторів Реєстр аудиторських фірм та аудиторів - база даних, щомістить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, якізаймаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичніособи - підприємці (далі - Реєстр). Порядок ведення Реєстру визначається та забезпечуєтьсяАудиторською палатою України. Реєстр не рідше одного разу на рік публікується у фаховомувиданні Аудиторської палати України. Аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичніособи - підприємці, мають право на здійснення аудиторськоїдіяльності лише після включення їх до Реєстру. Включеним до Реєстру аудиторським фірмам та аудиторам,зазначеним у частині четвертій цієї статті, видається свідоцтвовідповідного зразка. За включення до Реєстру справляється плата в розмірі,встановленому Аудиторською палатою України. Розділ III АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ Стаття 12. Повноваження Аудиторської палати України Повноваження Аудиторської палати України визначаються цимЗаконом та Статутом Аудиторської палати України. Статут Аудиторської палати України приймається двоматретинами голосів від загальної кількості членів Аудиторськоїпалати України. Аудиторська палата України: 1) здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатисяаудиторською діяльністю; 2) затверджує стандарти аудиту; 3) затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженнямз Національним банком України програми підготовки аудиторів, якіздійснюватимуть аудит банків; 4) веде Реєстр; 5) здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами тааудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійноїетики аудиторів; 6) здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів припроведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю заякістю аудиторських послуг; 7) регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськимифірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разінеобхідності застосовує до них стягнення; 8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом таСтатутом Аудиторської палати України. Щорічно Аудиторська палата України отримує від аудиторськихфірм та аудиторів звіти про виконані ними роботи, здійснює їханаліз та подає до Кабінету Міністрів України узагальненуінформацію про стан аудиторської діяльності в Україні. Стаття 13. Створення Аудиторської палати України Аудиторська палата України функціонує як незалежний орган. Аудиторська палата України є юридичною особою, ведевідповідний облік та звітність. Аудиторська палата України є неприбутковою організацією. Аудиторська палата України набуває повноважень юридичноїособи з дня її реєстрації у Міністерстві юстиції України напідставі заяви та Статуту, затвердженого в порядку, передбаченомуцим Законом. Аудиторська палата України формується на паритетних засадахшляхом делегування до її складу аудиторів та представниківдержавних органів. Загальна кількість членів Аудиторської палати Українистановить двадцять осіб. Від державних органів делегують по одному представникуМіністерство фінансів України, Міністерство юстиції України,Міністерство економіки України, Державна податкова адміністраціяУкраїни, Національний банк України, Державний комітет статистикиУкраїни, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку,Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України,Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управлінняУкраїни. До складу Аудиторської палати України від аудиторівделегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори збезперервним стажем аудиторської діяльності не менше п'яти років,представники фахових навчальних закладів та наукових організацій. Право аудиторів обирати представників до складу Аудиторськоїпалати України і бути обраними реалізується через рішення, якіприймаються на з'їзді аудиторів України. Порядок делегування представників до Аудиторської палатиУкраїни визначається відповідно з'їздом аудиторів України,колегією державних органів або іншим вищим керівним органом. Стаття 14. Діяльність Аудиторської палати України Рішення Аудиторської палати України приймаються на їїзасіданнях простою більшістю голосів за наявності більш якполовини її членів за винятком випадків, передбачених цим Закономта Статутом. Аудиторська палата України може створювати на територіїУкраїни регіональні відділення, повноваження яких визначаютьсяАудиторською палатою України. Термін повноважень члена Аудиторської палати Українистановить п'ять років. Одна і та ж особа не може бути делегованадо Аудиторської палати України більше двох термінів підряд. Призначення нових членів Аудиторської палати України замістьвибулих здійснюється у встановленому цим Законом порядку. Члени Аудиторської палати України, за винятком ГоловиАудиторської палати України, виконують свої обов'язки нагромадських засадах. Джерелами фінансування діяльності Аудиторської палати Україниможуть бути: плата за проведення сертифікації фізичних осіб на правозайняття аудиторською діяльністю; плата за включення до Реєстру; добровільні внески, що надходять від професійних організаційаудиторів України; інші джерела, не заборонені законодавством. Для виконання своїх функцій Аудиторська палата України можестворювати комісії із числа її членів. До роботи в комісіях можутьзалучатись експерти, які не є членами Аудиторської палати України. Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснюєСекретаріат, який очолює завідуючий. Завідуючий Секретаріатом несеперсональну відповідальність за ефективне використання майна такоштів Аудиторської палати України і створення належних умов длявиконання функціональних обов'язків її членами. Стаття 15. Голова Аудиторської палати України Голова Аудиторської палати України виконує свої повноваженняна професійній основі. Голова Аудиторської палати України обирається з числа їїчленів на термін здійснення своїх повноважень члена Аудиторськоїпалати України більшістю голосів від загальної кількості членівАудиторської палати України. Голова Аудиторської палати України може бути достроковозвільнений з посади за рішенням Аудиторської палати України та вінших випадках, передбачених законодавством України. Повноваження Голови Аудиторської палати України визначаютьсяСтатутом Аудиторської палати України. Голова Аудиторської палати України забезпечує формуваннянового складу Аудиторської палати України. Розділ IV ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ТА НАДАННЯ ІНШИХ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ Стаття 16. Загальні умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг Проведення аудиту та надання інших аудиторських послугздійснюється аудиторами, аудиторськими фірмами, які набули правана здійснення аудиторської діяльності відповідно до цього Закону. Загальні умови проведення аудиту та інших аудиторських послугвизначаються стандартами аудиту, затвердженими Аудиторськоюпалатою України. Стаття 17. Підстави для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг Аудит проводиться на підставі договору між аудитором(аудиторською фірмою) та замовником. Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставідоговору, письмового або усного звернення замовника до аудитора(аудиторської фірми). Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторськоїфірми) з дотриманням вимог цього Закону. У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторськихпослуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсягаудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальністьсторін. Стандартами аудиту можуть бути передбачені й інші істотніумови договору на проведення аудиту та надання інших аудиторськихпослуг. Недійсними є будь-які положення договору, спрямовані на повнезвільнення аудитора (аудиторської фірми) від встановленої закономмайнової відповідальності за недостовірність аудиторськоговисновку чи іншого документа, в якому відображені результатиаудиторської перевірки. Документи, передані замовником аудитору (аудиторській фірмі)для проведення аудиту, не підлягають розголошенню чи вилученню беззгоди замовника. Розділ V ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ АУДИТОРІВ І АУДИТОРСЬКИХ ФІРМ Стаття 18. Права аудиторів і аудиторських фірм Аудитори України мають право об'єднуватися в громадськіорганізації за професійними ознаками, дотримуючись вимог цьогоЗакону та інших законів. Професійні організації аудиторів України сприяють підвищеннюпрофесійного рівня аудиторів, захищають соціальні та професійніправа аудиторів, вносять пропозиції щодо подальшого вдосконаленняаудиторської діяльності, виконують інші повноваження, передбаченіїх статутами та положеннями. Аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторськоїдіяльності мають право: 1) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту танадання інших аудиторських послуг на підставі чинногозаконодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником; 2) отримувати необхідні документи, які мають відношення допредмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіхосіб. Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документистосовно предмета перевірки, зобов'язані надати їх на вимогуаудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бутиофіційно засвідчена замовником; 3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формівід керівництва та працівників замовника; 4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагативід керівництва суб'єкта господарювання проведення контрольнихоглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції,щодо яких здійснюється перевірка документів; 5) залучати на договірних засадах до участі в перевірціфахівців різного профілю. Стаття 19. Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм Аудитори і аудиторські фірми зобов'язані: 1) в аудиторській діяльності дотримуватися вимог цього Законута інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципівнезалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палатиУкраїни; 2) належним чином проводити аудит та надавати іншіаудиторські послуги; 3) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовниківпро виявлені під час проведення аудиту недоліки веденнябухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; 4) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенніаудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувативідомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і невикористовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 5) відповідати перед замовником за порушення умов договорувідповідно до договору та закону; 6) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг таіншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до наданняаудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок абоекспертиз; 7) своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт просвою аудиторську діяльність. Стаття 20. Спеціальні вимоги Забороняється проведення аудиту: 1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членамиорганів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється; 2) аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб'єктагосподарювання, що перевіряється; 3) аудитором - членом органів управління, засновником абовласником суб'єкта господарювання, що перевіряється; 4) аудитором - працівником суб'єкта господарювання, щоперевіряється; 5) аудитором - працівником, співвласником дочірньогопідприємства, філії чи представництва суб'єкта господарювання, щоперевіряється; 6) якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг невраховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу,належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступіньвідповідальності аудитора; 7) аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуютьсявимоги щодо його незалежності. Членам адміністративних, керівних та контролюючих органіваудиторських фірм, які не є аудиторами, а також засновникам,власникам, учасникам аудиторських фірм забороняється втручатися впрактичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежністьаудиторів, які здійснюють аудит. Розділ VI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АУДИТОРІВ ТА АУДИТОРСЬКИХ ФІРМ Стаття 21. Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторськафірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальністьвідповідно до договору та закону. Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторськихфірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків зїх вини. Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також споримайнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) тазамовником вирішуються у встановленому законом порядку. Стаття 22. Інші види відповідальності аудиторів та аудиторських фірм За неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора(аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатоюУкраїни стягнення у вигляді попередження, зупинення чинностісертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката,виключення з Реєстру. Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм)стягнень визначається Аудиторською палатою України. Рішення Аудиторської палати України щодо застосування доаудиторів (аудиторських фірм) стягнень можуть бути оскаржені досуду. До аудиторів можуть бути застосовані інші видивідповідальності відповідно до закону. Розділ VII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня йогоопублікування. 2. Здійснення організаційних заходів щодо скликання з'їздуаудиторів покласти на Аудиторську палату України та Спілкуаудиторів України (за їх згодою). 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з днянабрання чинності цим Законом: внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведеннязаконодавчих актів у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральнимиорганами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів увідповідність із цим Законом. 4. Національному банку України у тримісячний строк з днянабрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правовіакти у відповідність із цим Законом. 5. Аудиторській палаті України у тримісячний строк з днянабрання чинності цим Законом ініціювати процедуру створенняАудиторської палати України з дотриманням вимог цього Закону. 6. Державним органам, зазначеним у статті 13 цього Закону,протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Закономделегувати в порядку, визначеному цим Законом, відповіднихпредставників до складу Аудиторської палати України". Президент України В.ЮЩЕНКО м. Київ, 14 вересня 2006 року N 140-V
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 2010;