Концептуальні основи аудиту.

Класифікація видів аудиту має важливе значення для розуміння змісту аудиторського контролю. Вітчизняними вченими наводиться різна класифікація Найбільш повну класифікацію видів аудиту дав проф. Рудницький В.С.. Вона включає такі види:

1. За відношенням до суб’єкта аудиту:

Ø Зовнішній

Ø Внутрішній

2. За напрямками аудиту:

Ø Фінансовий;

Ø Аудит на відповідність;

Ø Управлінський;

Ø Екологічний;

Ø Аудит системи якості.

3. За обов’язковістю:

Ø Обов’язків;

Ø Необов’язковий (ініціативний)

4. За охопленням об’єктів контролю:

Ø Одно предметний;

Ø Багатопредметний

5. За обов’язковістю укладання договору на аудит:

Ø Договірний;

Ø Не договірний;

6. За формою власності аудиторського органу:

Ø Держаний;

Ø Приватний;

Ø Колективний

7. За періодичністю здійснення:

Ø Періодичний;

Ø Одноразовий

8. За обсягом роботи:

Ø Загальний;

Ø Локальний

9. За часом проведення:

Ø Попередній;

Ø Оперативний;

Ø Ретроспективний;

Ø Стратегічний

10. За стадіями:

Ø Підтверджувальний;

Ø Системний;

Ø Ризико-орієнтований

11. За галуззю діяльності:

Ø Загальний;

Ø Банківський;

Ø Страховий;

Ø Біржовий

12. За характером аудиторських послуг:

Ø Підтвердження звітності;

Ø Аналіз фінансового стану.

Концепції, постулати і стандарти аудиту

В основі аудиту лежать такі поняття, як концепції, постулати, стандарти. Концепції визначають напрямки розвитку теорії аудиту.

Постулати – фундаментальні аксіоматичні твердження, на основі яких визначають напрямки аудиторської діяльності. На тлі концепцій і постулатів формуються стандарти аудиту.

Стандарти – це документи, які визначають порядок і якість роботи аудиторів. Вони не змінюються залежно від часу аудиторської перевірки, системи обліку даних (ручна або автоматизована).

Концепції:

1. Концепції, що визначають мету та завдання аудиту, а також його роль в економіці та суспільстві;

2. Концепції, що визначають еволюцію розвитку аудиту;

3. Концепції, що визначають засади для формування стандартів практики аудиту.

Концепції, що визначають еволюцію розвитку аудиту:

підтверджувальний аудит – полягає в тому, що аудитор для висловлення своєї думки повинен дослідити і зібрати докази про всі господарські події, що відбулися;

системно-орієнтований підхід – полягає в тому, що підприємство розглядається як система, в якій є інформаційна система обліку і контролю, тому при системно-орієнтованому аудиті аудитор збирає докази, в першу чергу оцінює системи управління, обліку і контролю, і в залежності від їх ефективності визначається обсяг їх безпосередньої перевірки (обсяг підтверджу вальних робіт);

системно-орієнтований підхід одержав подальший розвиток у вигляді концепції ризико-орієнтованого аудиту, суть якого полягає в тому, що аудитор повинен формувати свою думку враховуючи оцінку ризику не виявлення суттєвих помилок, перекручень у досліджуваній інформації.

Чим більший ризик аудиту, тим більше аудитор буде застосовувати підтверджу вальний підхід.

Схема 1.