Концептуальні підходи до визначення основних елементів виробничого потенціалу підприємства.

Проблема вимірювання величини виробничого потенціалу досить важлива як у теоретичному, так і практичному плані. Знання виробничих потенціалів підприємств дозволяє визначити сумарний потенціал галузі і народного господарства, створює основу для забезпечення зв'язаності суміжних підприємств і виробництв. Значення виробничих потенціалів підприємств потрібні для виявлення витрат виробничих ресурсів (величин його елементів), що вимагаються для оптимізації народногосподарських або галузевих темпів і пропорцій розвитку визначення напрямів інвестиційної політики. Величина виробничого потенціалу є характеристикою матеріальних умов оновлення продукції і підвищення її якості і може бути основою для прогнозування обсягів промислового виробництва.

Виробничий потенціал як показник ресурсного потенціалу відіграє велику інформативну роль. За допомогою такого роду комплексних показників усуваються протиріччя, що виникають при оцінюванні рівноприскореного або різноспрямованого руху складових його елементів. Співвіднесення величини потенціалу з кінцевими результатами функціонування дає комплексне знання про ступінь використання виробничих ресурсів і резерви підвищення ефективності виробництва.

Уявлення про величину виробничого потенціалу підприємства і окремих його елементів дозволяє до певної міри управляти характеристиками потенціалу, внаслідок чого виникає можливість цілеспрямованої дії на віддачу виробничих ресурсів. Показники оцінки розмірів потенціалу можуть знайти застосування в системі оподаткування підприємств. Перспективною трапляється нагода використання показників виробничого потенціалу в стимулюванні праці керівників і фахівців господарських ланок, а також для побудови системи умовних оцінок діяльності підприємств і галузей. Таким чином, величина виробничого потенціалу і його структура можуть мати широкий діапазон застосування в плануванні, прогнозуванні і стимулюванні матеріального виробництва.

Ідея виміру потенціалу як найвищої віддачі сукупних ресурсів дуже принадна. Проте на цьому шляху стоїть ряд практичних проблем: елементи потенціалу значно відрізняються один від одного і за змістом, і за формою. У зв'язку з цим різноманітні і натуральні одиниці, що характеризують їх. Агрегація ж різних якісних характеристик стає можливою лише у тому випадку, якщо вдається знайти загальний принцип оцінки, вимір, що дозволяє виразити самі різні якості.

При оцінюванні розміру виробничого потенціалу підприємства насамперед необхідно відповісти на такі питання: чи є виробничий потенціал простою сумою ресурсів та яким чином окремі ресурси включаються в сукупний ресурс?

Ресурсний підхід не тільки стверджує, що потенціал являє собою сукупність виробничих ресурсів цільового призначення, а й робить очевидною методику оцінки його величини як суму фізичних відповідних значень складових елементів.

Використання натуральних показників сьогодні досить ускладнене при оцінюванні таких складних елементів виробничого потенціалу, як трудові ресурси, технологія, інформація. У зв'язку з цим різноманітні й натуральні одиночні показники, що характеризують їх. М.В. Архіпов фізичний обсяг виробничих ресурсів рекомендує оцінювати в чисельності промислово-виробничого персоналу за формулою:

, (4.2)

де W_о - сукупна споживча вартість виробничих ресурсів;

L — чисельність промислово-виробничого персоналу;

К_L — коефіцієнт оцінки складу і якості трудових ресурсів;

П — коефіцієнт заміщення (еквівалентності) основних виробничих фондів чисельністю ВПП;

— частка активної частини ОВФ;

F — вартість основних виробничих фондів у незмінних цінах;

К_W — коефіцієнт оцінки складу і якості ОВФ.

Коефіцієнт К_L і К_W враховують вплив науково-технічного прогресу на фактори виробництва.