Аналіз причин виробничого травматизму

Основні причини виробничого травматизму наступні:

а) організаційні (до 65 %) – неякісне проведення інструктажу і навчання; порушення технологічного процесу, режиму праці і відпочинку; низька дисципліна;

б) технічні (до 20 %) – несправність устаткування, пристосувань, інструменту;

в) санітарно-гігієнічні (до 10 %) – порушення параметрів мікроклімату, запилення, загазованість виробничого приміщення, знижена освітленість, шум, вібрація і ін.;

г) психофізіологічні (до 5 %) – незадоволення роботою; сп'яніння на роботі; незадовільний клімат в колективі; незастосування індивідуальних засобів захисту і ін.

Основними методами аналізу виробничого травматизму є:

а) статистичний, при якому враховуються коефіцієнти тяжкості К_т і частоти К_ч:

;

де: Д - кількість днів непрацездатності по всіх нещасних випадках;

Т – кількість постраждалих за звітний період;

Р – средньосписочна кількість працюючих за звітний період.

б) монографічний – поглиблене вивчення устаткування, пристосувань, інструменту, засобів індивідуального і колективного захисту;

в) топографічний – аналіз місця випадку;

г) груповий – повторюваність нещасних випадків з однорідними ознаками: час, вік, вид робіт, кваліфікація і спеціальність;

д) економічний – визначення економічного збитку від травматизму і визначення економічної ефективності заходів щодо охорони праці.

1.8. Відповідальність за порушення законодавства
про працю. Положення про штрафи

За порушення законів і інших нормативно-правових актів з ОП, створення перешкод в діяльності посадових осіб органів держнагляду за ОП, а також представників профспілок, їх організацій і об'єднань винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності відповідно до закону.

За порушення законодавства про ОП, невиконання розпоряджень посадових осіб органів держнагляду за ОП юридичні і фізичні особи притягуються органами держнагляду за ОП до сплати штрафу в порядку, встановленому законом.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'ять відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної або фізичної особи. Вирішення про утримання штрафу може бути оскаржене в місячний термін в судовому порядку.

Кошти від застосування штрафних санкцій зараховуються до Державного бюджету України.