Найуживаніші граматичні форми прикметника

Якісні, присвійні та відносні прикметники в різних стилях мовлення вживаються з неоднаковою частотою. У науковому стилі переважають відносні прикметники, які уточнюють, конкретизують поняття, терміни і входять до терміносполук: електричне поле, маркетинговий аудит, мінеральна сировина та ін. Особливістю наукового стилю є перехід якісних прикметників у відносні внаслідок термінологізації, що зумовлює втрату ними здатності до утворення ступенів порівняння: полин гіркий (бот.), зелений кредит (екон.), вовчак червоний (мед.) та ін.

Щодо вживання форм ступенів порівняння якісних прикметників, у науковому стилі, як і на загальномовному рівні, перевага надається простим формам вищого і найвищого ступенів, проте досить поширеними є аналітичні форми, зокрема утворені від іншомовних основ, що мають виразний відтінок книжності: найбільш пріритетний напрям, більш адаптований комплекс тощо.

Порушенням норми є поєднання обох форм вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників: більш точніше (замість більш точно або точніше); найменш прийнятніший (треба найменш прийнятний або найприйнятніший).

Присвійні прикметники у ролі означальної частини в науковому мовленні поступаються у вживанні неузгодженим означенням, вираженим іменником: порівняйте Шевченкова спадщина – спадщина Шевченка; Енштейнові дослідження – дослідження Енштейша.

Поширеною морфологічною помилкою, що трапляється в наукових текстах, є неправильне узгодження означень у роді з означуваним іменником. Для запобігання таким помилкам варто враховувати такі правила:

-Якщо означення стосується іменника, що має при собі додаток, то воно узгоджується з головним словом сполучення. Наприклад: новий вагон-лабораторія.

-Якщо означення стосується сполучення власного імені і прикладки (наприклад, композитор Пахмутова), то воно узгоджується з найближчим іменником, наприклад: відомий композитор Пахмутова. Винятком із правила є сполучення, коли означення виражається дієприкметником: Запрошена на збори директор школи В.Н. Лугова повідомила...

-Якщо означення стосується сполучення іменника з числівниками «два», «три», «чотири», то воно звичайно ставиться у формі родового відмінка, коли стосується слів чоловічого роду, і у формі називного відмінка, коли стосується слів жіночого роду. Наприклад: дві нові лабораторії; три нових будинки. Означення, що стоїть перед сполученням «числівник + іменник» (а не між цими словами), звичайно вживається у формі називного відмінка: за ці два тижні; за останні три роки.

Але слова добрий, повний, цілий не завжди підпорядковуються цьому правилу. Наприклад: за повних два місяці; цілих три тижні.