Розмежування дії, події, наслідку
Від багатьох видових пар у словниках української мови зафіксовано по три віддієслівні іменники, що позначають дію, подію та наслідок:
| Дія | Подія | Наслідок |
| винагороджувати – винагороджування | винагородити – винагородження | винагорода |
| групувати — групування | угрупувати – угрупування | угруповання |
| виводити — виводження | Вивести — виведення | вивід |
| вибирати – вибирання | вибрати – вибрання | вибір |
| доробляти – доробляння | доробити – дороблення | доробок |
| досліджувати – досліджування | дослідити – дослідження | дослід |
| переробляти – переробляння | переробити – перероблення | переробка |
| устатковувати – устатковування | устаткувати – устаткування | устатковання |
| виражати – виражання | виразити – вираження | вираз |
Слід правильно вживати ці віддієслівні іменники, розрізняючи відтінки їхніх значень. Порівняймо:
1. Аналоговый сигнал передаёт информацию за счёт непрерывного изменения амплитуды или частоты. – Аналоговий сигнал передає інформацію завдяки неперервному змінюванню(дія)амплітуди або частоти. 2. Использованием рационализаторского предложения признаётся создание или изменение конструкции изделий, технологии производства и применяемой техники или состава материала. – Використанням раціоналізаторської пропозиції визнають створення або змінення(подія)конструкція виробів, технології виробництва та застосування техніки або складу матеріалу. 3. Фазовый сдвиг – это изменениефазы сигнала. – Фазовий зсув – зміна (наслідок події) фази сигналу.
Але в українській мові існують певні винятки:
1) від деяких видових пар дієслів для наслідку події не утворено окресленого іменника, побудованого відповідно до викладених вище правил, і з цією метою вживають іменник на –ння/ —ття,щочасто також позначає дію або подію, наприклад:
| Дія | Подія | Наслідок |
| визначати – визначання | визначити – визначення | визначення |
| зображати – зображання | зобразити – зображення | зображення |
| оголошувати – оголошування | оголосити – оголошення | оголошення |
| роз’яснювати – роз’яснювання | роз’яснити – роз’яснення | роз’яснення |
| твердити, стверджувати – стверджування | ствердити – ствердження | твердження |
| тлумачити – тлумачення | розтлумачити – розтлумачення | тлумачення |
Від окремих видових пар в словниках української мови зафіксовано лише два іменники – один на –ння/ття,а другий – безафіксний, наприклад: підвісити, підвішувати – підвішування, підвіс; вводити, ввести – введення, ввід; ввозити, ввезти – ввезення, ввіз; входити, ввійти – входження, вхід. Тому, наприклад, іменники ввезення та введення традиційно вживають для позначення як події, так і дії. Хоча деякі найновіші словники пропонують для подолання цієї двозначності іменники-новотвори: уводіння від уводити та підвішення від підвісити.
3) окремі безафіксні іменники, наприклад, дія, рух, обіг, позначають саме дію, а не її наслідок.
Але ці поодинокі випадки не можуть змінити загального висновку – українській мові (на відміну від російської) притаманно розрізняти дію, подію та наслідок події за допомогою іменників, побудованих за викладеними вище зразками.
Отже, виходячи з того, що в навчальних і науково-технічних текстах та нормативних документах неточність вислову неприпустима, то поняття на позначення дії, події та наслідку події слід номінувати різними формами, інакше обов’язково потрібні уточнювальні коментарі. В окремих випадках доцільно утворювати нові терміни за викладеними правилами.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 1617;