Гарантії незалежності суддів
Продуктивна робота суддів є можливою лише за гарантії їх незалежності і недоторканності. Судді як носії судової влади в Україні виконують свої обов’язки щодо здійснення правосуддя незалежно від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Незалежність судді забезпечується:
1) особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення;
2) недоторканністю та імунітетом судді;
3) незмінюваністю судді;
4) порядком здійснення судочинства, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення;
5) забороною втручання у здійснення правосуддя;
6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді;
7) окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом;
8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді;
9) функціонуванням органів суддівського самоврядування;
10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
11) правом судді на відставку.
Усі органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судді і не посягати на неї. В іншому випадку суддя має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради суддів України, яка зобов'язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за участю судді та вжити необхідних заходів для усунення загрози.
Гарантії незалежності судді, включно із заходами його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи зменшені іншими нормативними актами України й Автономної Республіки Крим. Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Судді у своїй діяльності є нікому не підзвітними і підкоряються тільки закону. Суддя не зобов’язаний давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ або справ, які перебувають у його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення, інакше як у випадках і порядку, передбачених законом.
Судді є недоторканними. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт, засоби зв’язку, кореспонденцію, майно, що йому належить, і документи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть перебувати особи, які є родичами між собою. Суддя без згоди Верховної Ради України не може бути затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Суддя не може бути затриманий за підозрою у вчиненні злочину, а також піддаватись приводу чи примусово доставлятись у будь-який державний орган в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопорушення, стягнення за яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи.
Проникнення в житло чи службове приміщення судді, в його особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд і виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть здійснюватись тільки за вмотивованим рішенням суду, а також за згодою судді в разі ухвалення головою відповідного суду рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки.
Кримінальне провадження щодо судді Конституційного Суду України та будь-якого суду загальної юрисдикції розглядається у першій інстанції апеляційним судом. Підсудність справи визначається Головою Верховного Суду України або його заступником. При цьому справа не може розглядатись тим судом, в якому обвинувачений працював суддею.
Прояв неповаги до суду або судді з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні у судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду чи судді у зв’язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.
Про наявність підстав для припинення повноважень судді та про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому працює суддя, або голова вищого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніше ніж за місяць до дня досягнення суддею 65-річного віку зобов’язана повідомити Вищу раду юстиції про наявність підстави для звільнення судді. Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді у зв’язку з досягненням ним шістдесяти п’яти років до органу, який обрав або призначив суддю, не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до дня закінчення строку, на який обрано чи призначено суддю. Суддя не пізніше ніж за місяць повинен подати особисту заяву про припинення своїх повноважень на ім’я голови суду чи голови вищого суду або органу, який призначив чи обрав суддю. Якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може виконувати свої повноваження зі здійснення правосуддя з наступного дня після досягнення шістдесяти п’яти років.
4. Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя
Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді й виконують обов’язки, визначені ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». До списку народних засідателів у кількості, зазначеній у поданні голови суду, включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають встановленим вимогам та дали згоду бути народними засідателями. Список народних засідателів затверджується рішенням відповідної місцевої ради на чотири роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки. Так, народним засідателем відповідно до вимог, передбачених ст. 59 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни: 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків народного засідателя; 3) які мають не зняту чи не погашену судимість; 4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси; 5) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років; 6) особи, які не володіють державною мовою. Особа, включена до списку народних засідателів, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності. Особа, яка відповідно до Закону не може бути включена до списку народних засідателів, але була включена до нього, увільняється від виконання обов’язків народного засідателя головою відповідного суду.Від виконання обов’язків народного засідателя головою відповідного суду увільняються: 1) особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім’ї похилого віку; 2) керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування; 3) особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; 4) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються. Зазначені категорії осіб увільняються від виконання обов’язків народного засідателя за їхньою заявою, поданою до початку виконання цих обов’язків. Увільнення від виконання обов’язків народного засідателя внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом. У ст. 61 зазначеного Закону визначено порядокзалучення народних засідателів до виконання обов’язків у суді: 1. суд залучає народних засідателів до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їх участі;2. письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя надсилається судом народному засідателю не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання; у запрошенні зазначаються права та обов’язки народного засідателя, перелік вимог до народних засідателів, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків; одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як народного засідателя;3. роботодавець зобов’язаний звільнити народного засідателя від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя; відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду; 4. народний засідатель зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні; неявка без поважних причин у судове засідання вважається неповагою до суду. Народним засідателям за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода в розмірі їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менше прожиткового мінімуму для працездатної особи. Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України. За народними засідателями і присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Час виконання народним засідателем чи присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення народного засідателя з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається. На народних засідателів на час виконання ними обов’язків зі здійснення правосуддя поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя заходи безпеки щодо нього можуть вживатися і після закінчення виконання цих обов’язків. Окрім народних засідателів, правосуддя в Україні здійснюється судом присяжних. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Усі питання, пов’язані із судовим розглядом, згідно з Кримінальним процесуальним Кодексом України судді і присяжні вирішують спільно. Відповідно до статті 385 КПК України після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, внесених до списку присяжних. Громадяни, внесені до списку присяжних, які можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Так, за ст. 63 зазначеного Закону присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов’язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків, припис про явку, а також обов’язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки. На підставі письмового виклику роботодавець зобов’язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя.Присяжний має право:1) брати участь у дослідженні всіх відомостей і доказів у судовому засіданні;2) робити нотатки під час судового засідання;3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам та іншим особам, які допитуються;4) просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.До обов’язків присяжного законодавством належать такі:1) правдиво відповідати на запитання головуючого та учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подавати необхідну інформацію про себе;2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;3) не виходити із залу судового засідання під час судового розгляду;4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;5) не збирати поза судовим засіданням відомості, що стосуються кримінального провадження;6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.Відповідні вимоги висуваються до відбору присяжних у суді. Так, після відкриття судового засідання, Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз’яснює їм права та обов’язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід. Головуючий з’ясовує, чи немає передбачених КПК України або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина як присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов’язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов’язків за їх усними чи письмовими заявами. Кожному з присяжних, який з’явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 КПК України. Усі питання, пов’язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнано судом необхідним. У разі, якщо судді не прийшли до одностайного рішення щодо вирішення питання, пов’язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.Якщо присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених законодавством правил. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим. За пропозицією головуючого присяжні складають присягу. Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов’язки та компетенція йому зрозумілі. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому КПК України.Згідно зі ст. 390 КПК України присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:1) у разі невиконання присяжним обов’язків, передбачених частиною другою ст. 386 КПК України;2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке ухвалюється в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного. У такому випадку судове провадження розпочинається з початку.Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені КПК, проводить відкрите голосування і здійснює підрахунок голосів. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення. У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов’язаний надати допомогу присяжним у складанні судового рішення.До участі в кримінальному провадженні головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник, який:1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників кримінального провадження;2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;3) стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;4) приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка та експерта;6) виконує інші розпорядження головуючого, пов’язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження.Вимоги судового розпорядника, пов’язані з виконанням обов’язків, передбачених КПК України, є обов’язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового засідання. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, має призначатись запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду Рішення про необхідність призначення запасного судді ухвалює суд, що здійснюватиме судове провадження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про призначення запасного судді робиться нотатка в журналі судового засідання. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, судовий розгляд триває. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 2184;