Сучасні методи лікування

Консервативному лікуванню підлягають тільки форми холециститу з нечастими загостреннями, без больового синдрому і з слабкими швидкоперебігаючими приступами. Всі гострі холецистити (катаральні, флегмонозні, гангренозні, холецистопанкреатити) та всі форми гострого холециститу з ураженням позапечінкових жовчних шляхів підлягають хірургічному лікуванню.

Обгрунтування хірургічного методу лікування:кожний приступ гострого холециститу залишає глибокий слід не тільки в позапечінкових жовчних протоках, але й в печінці і підшлунковій залозі. Кожний приступ викликає розширення меж патологічного процесу з втягненням інших органів. Про це свідчать морфологічні зміни, які знаходять в жовчному міхурі і позапечінкових жовчних шляхах, печінці та інших органах. Найбільш частим ускладненням хронічного холециститу є холелітіаз, запальні і рубцеві стриктури протоків і фатерового соска, хронічний і гострий холангіт. При затяжних формах останніх ускладнень часто виникає біліарний цироз печінки. Запалення позапечінкових жовчних шляхів рано чи пізно приводить до ураження печінки, про що свідчать стійкі порушення її функції.

Препаратів, які б розчиняли конкременти в жовчному міхурі на даний час немає. Періодично з’являються повідомлення про появу таких середників, однак ефект від їхнього прийому триває 6-12 місяців, після чого конкременти в жовчному міхурі з’являються знову.

Методи операцій:

- лапароскопічна холецистектомія – операція вибору при гострих і хронічних калькульозних холециститах. Її перевагою є швидка післяопераційна реабілітація хворих. В багатьох клініках таким чином оперують 90-95 % хворих. Метод має мінімум про­ти­показів: рак жовчного міхура, гострі серцево-легеневі розлади, гост­рі порушення мозкового кровообігу, виражена коа­гу­ло­па­тія, ва­гіт­ність тощо.

- лапаротомна холецистектомія – застосовується дедалі рідше;

- холецистостомія – слабка ефективність;

Вибір тактики і терміну операції не повинен залежати від проявів клінічної картини і динаміки процесу. У хворих старшого віку частіше відмічаються деструктивні форми з клінічною картиною хронічного холециститу. Деструктивні форми зворотному розвитку не піддаються. Процес може припинитись, але повного видужання не наступає.

Питання летальності тісно пов'язане з тактикою. Найбільш часто помирають при запущених формах захворювання. З віком зростає анестезіологічний ризик операції – так летальність до 50 років складає 2 %, а в віці понад 70 років – 10-12 %.