Функції емоцій. Види емоцій

У житті людини емоції виконують ряд найважливіших функцій, серед яких виділяються: оцінювання; спонукання; дезорганізація; накопичення й актуалізація індивідуального досвіду (здатність залишати сліди в досвіді індивіда, закріплюючи в ньому ті впливи й вдалі дії, що їх збудили); передбачення; активація організму. Емоції також виконують регуляторну функцію, яка виявляється в тому, що емоції:

– – організують поведінку (у формі виразних рухів, емоційних дій, висловлень про випробовувані емоційні стани, певного ставлення до навколишнього);

– – регулюють процеси пізнання;

– – впливають на якість діяльності.

Багатогранність емоцій, їх прояв на різних рівнях відображення і діяльності, складні відносини з предметним змістом, здатність до злиття й утворення сполучень виключає можливість простої лінійної класифікації емоцій. Проте завжди робилися спроби звести все різноманіття емоцій до якоїсь мінімальної їх кількості, до "базових" емоцій. Так, давні китайці визнавали 7 основних емоцій: радість, гнів, сум, веселощі, любов, ненависть, бажання. Існують такі класифікації видів емоцій:

За знаком:

– – позитивні;

– – негативні.

За модальністю: специфічною властивістю, яка відрізняє здивування від тривоги, радість від огиди, гнів від суму тощо.

За впливом на організм:

– – стенічні

– – астенічні.

За глибиною, інтенсивністю, тривалістю та ступенем диференційованості:

– – почуттєвий або емоційний тон відчуттів;

– – власне емоції;

– – афект;

– – пристрасть;

– – настрій.

У зв'язку з потребами людини розрізняють:

– прості емоції, пов’язані із задоволенням/незадоволенням потреб індивіда;

– складні емоції (почуття), які в свою чергу, можна розділити на: етичні, естетичні, пізнавальні та праксичні.

С. Л. Рубінштейн виділяє три рівні почуттів:

1. Рівень органічної афективно-емоційної чутливості, що пов'язаний із задоволенням органічних потреб; ця чутливість має неопредметнений характер у тому розумінні, що не усвідомлюється її зв'язок із предметом задоволення потреби.

2. Предметні почуття, що відповідають предметному сприйняттю і предметній дії; більш високий рівень усвідомлення, опредметнення; знаходять вираження в свідомому переживанні ставлення людини до світу.

3. Узагальнені (світоглядні) почуття: почуття гумору, іронії, піднесеного, трагічного, комічного.