ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

В основу сучасної класифікації інфекційних захворювань покладений шлях передачі заразного початку. У кожному окремому випадку механізм зараження людини може бути реалізований кожним з декількох шляхів. Самостійне значення мають наступні механізми зараження:

1. Повітряно-краплинні інфекції (аерогенний, аерозольний механізм зараження);

2. Шлунково-кишкові інфекції (фекально-оральний механізм зараження);

3. Гематогенні інфекції (кров'яний механізм зараження);

4. Контактні інфекції (контактний механізм зараження);

5. Змішані інфекції (різні механізми зараження).

Початок і розвиток будь-якого інфекційного захворювання проявляється симптомами загальної інтоксикації організму, а також локальною, місцевою симптоматикою, тобто ознаками поразки тих органів, які головним чином й у першу чергу утягуються в розвиток інфекційного процесу при даному захворюванні.

Ознаки загальної інтоксикації:

· загальна слабість, підвищена стомлюваність, почуття розбитості, втрата працездатності й зниження інтересу до що відбувається;

· ломота в суглобах і м'язах;

· вага в голові, головний біль, запаморочення;

· озноб, охолодження кінцівок і підвищення температури тіла;

При наростанні інтоксикації зазначені симптоми підсилюються й можуть супроводжуватися блювотою, розладом свідомості й судорогами.

Локальна симптоматика залежить від особливостей інфекційного процесу, від порушення функції тих органів і систем, які дивуються в першу чергу й головним чином при даному інфекційному захворюванні. Так, при кишковій інфекції на перший план виступають симптоми поразки шлунково-кишкового тракту: втрата апетиту, нудота, блювота, розлад кишечнику (частий рідкий стілець), схваткоподібні болю в животі, здуття живота, гурчання в животі.

При повітряно-краплинних, респіраторних інфекціях уже із самого початку спостерігаються: чхання, нежить, кашель, осиплість голосу, першіння й біль у горлі. Ці ознаки можуть супроводжуватися почервонінням особи й шиї, появою елементів плямистої висипки (екзантеми) на тілі. Картина інфекційної екзантеми звичайно настільки специфічна, що дозволяє поставити діагноз майже безпомилково. З появою ознак інфекційного захворювання варто викликати лікаря, а не намагатися йти до лікаря в поліклініку, оскільки інфекційне захворювання заразне для навколишніх. По цій же причині не можна йти в школу з ознаки мі що починається або вже розвиненого захворювання.

Дії вчителя при виявленні інфекційного захворювання в школі. У випадку виявлення в класі учня із симптомами інфекційного захворювання педагог повинен відразу прийняти всі необхідні міри, щоб зменшити можливість поширення інфекції в школі й прискорити надання кваліфікованої медичної допомоги захворілий. У подібних обставинах педагогові варто почати ряд послідовних дій:

1. Ізолювати хворого від навколишніх (наприклад, відвести в медичний кабінет під спостереження медичної сестри);

2. Надати хворому першу медичну допомогу;

3. Забезпечити спостереження й догляд за хворим до прибуття лікаря;

4. Викликати лікаря, що обслуговує дану установу, або невідкладну допомогу (по обставинах);

5. Повідомити про те, що трапилося, директорові школи;

6. Викликати батьків для перепровадження дитини додому на амбулаторне лікування або для супроводу хворого в інфекційну лікарню;

7. Спробувати встановити причину захворювання й усунути подальший її вплив на дітей, якщо це можливо;

8. Визначити коло осіб, яким безпосередньо загрожує небезпека захворювання, щоб у першу чергу спостерігати за станом їхнього здоров'я;

9. Після прибуття лікаря інформувати його про ймовірні причини захворювання й про прийняті до даного часу мірах; при цьому необхідно пам'ятати, що час, що вимагається для прибуття лікаря й надання невідкладної допомоги хворому, повністю залежить від точності названих координат дитячої установи й від відповідальності осіб, що зустрічають санітарний транспорт;

10. Забезпечити точне виконання всіх вказівок лікаря й працівників санітарно-протиепідемічної групи; забезпечити виконання режиму карантину й проведення дезінфекційних заходів;

11. Провести в класі бесіду й роз'яснити дітям причини виниклого захворювання, розповісти про його початкові ознаки, про методи попередження захворювання й правилах надання першої допомоги захворілий; варто пояснити дітям, якими шляхами інфекція може передаватися від хворого до здорового, особливо підкреслити, що з появою подібних симптомів необхідно відразу ж звернутися до педагога або медичного працівника, щоб не допустити поширення інфекційного захворювання серед навколишніх і прискорити початок лікування. Таким чином, раннє виявлення випадків інфекційного захворювання, своєчасна ізоляція захворілих, застосування методів дезінфекції, а також строге виконання вимог режиму карантину й налагоджена імунопрофілактика сприяють попередженню виникнення й поширення інфекційних захворювань в організованих колективах. При цьому велике значення має виховна санітарно-просвітня робота педагога з учнями. Уважне спостереження педагога за змінами поводження, настрою, самопочуття дитини допомагає виявити перші ознаки захворювання, що починається. Для педагога, що бачить дитини щодня, ці зміни особливо помітні.