Методика конкретизації (оперативних) цілей у навчанні

Технологія перекладу мети на мову дії заклалася в 50-60 роках у світлі бехевористичного навчання. Відповідно до цього навчання, цілі навчання представляються через набір спостережуваних дій. Це дозволяє побудувати навчання у вигляді дій і чітко оцінити й контролювати порядок досягнення мети.

При такому підході ціль навчання по темі, розділу або дисципліні зводиться до опису дій, які мають свої характеристики. Ці характеристики у світлі діяльнісного підходу визначаються як рівень засвоєння дій.

У сучасній педагогіці використовуються чотири рівні засвоєння, які характеризують критерії навченості й визначають етапи пізнавальної діяльності. (табл. 3.2)

Таблиця 3.2. – Рівні й індикатори засвоєння по Беспалько В.Д.

Описані характеристики й цілі охоплюють всі види дій, які беруть участь у формуванні особистості, її навчанні, вихованні й розвитку. Таке подання мети реалізує комплексний підхід до цілеполягання, з огляду на триєдність і взаємозв'язок всіх процесів, здійснюваних при освіті й навчанні особистості.

Для розробки цілей, у тому числі цілей навчального процесу, треба знати вимоги, пропоновані до них. Такими є ясність, ієрархічність і діагностичність.

Ясність дидактичної мети визначається характером уявлення про остаточний результат навчальної діяльності, про об'єктивні й суб'єктивні умови її реалізації, про реальність або нереальність її досягнення.

Ієрархічність цілі обумовлює структурою дидактичної системи й припускає виділення в діяльності головної (стратегічної) мети й підлеглих їй тактичних і оперативних цілей. При цьому стратегічні цілі дидактичної системи спеціальності або професії визначають тактичні й оперативні цілі, що конкретизують стратегічні цілі для систем більш низького рівня.

Діагностичність (вимірність) цілей характеризується можливістю представити результат діяльності у вигляді зовнішніх, що пізнаються її характеристик (якісних і кількісних), тобто з позицій способу його існування й способу вираження результату (форм подання результату). Результат навчальних процесів і результат навчальної діяльності можна визначити тільки через результат навчальної діяльності.

Зрозуміло, що під час визначення стратегічних цілей необхідно брати до уваги розвиток суспільства в майбутньому.

Опис же тактичних і оперативних цілей повинен відбивати бажаний результат навчання. Отже, необхідно ціль формулювати однозначно, тобто щоб учні могли представляти, яке буде їхній стан після навчання.

Для однозначного формулювання цілей скористаємося наступними вимогами:

" цілі повинні описувати дії учня, які можна спостерігати з визначенням чіткого рівня їхнього засвоєння після завершення навчання;

" цілі повинні визначати необхідні й достатні умови, по яких ціль може бути досягнута;

" ціль повинна визначати, яким повинне бути стан учнів для того, щоб він вважався задовільним.

Опис мети складається зі слів і знаків. Через те, що існують слова, які мають багато значень і допускають безліч інтерпретацій (наприклад, розуміти), їх не рекомендується використовувати при формулюванні цілей. Навпаки, таким словам, як: писати, порівнювати, ідентифікувати й т.п. необхідно віддавати перевагу.

При формулюванні мети необхідно робити опис результату навчання так, щоб, спостерігаючи за діями учнів можна було зробити однозначний висновок про те, що учень досяг навчальної мети, тобто можна відповістити на запитання: "Що робить учень, коли доводить, що він досяг мети?".

Проілюструємо цей процес на прикладах.

1. Розуміти закони магнетизму.

2. Уміти ідентифікувати закон Ома.

3. Розуміти зміст формулювання закону Гука.

4. Уміти перераховувати розбірні елементи кріплення.

5. Уміти читати показання електричних вимірювальних приладів.

Розглянемо першу з перерахованих цілей. Поставимо питання: що повинен робити учень, щоб довести, що він розуміє закони магнетизму? Чи почне він виводити закон або закони? (Про які закони магнетизму тут мова йде?) чи Може він вирішувати численні приклади? І т.п. Очевидно: ця мета сформульована не однозначно, тому що, не ясно, що повинне використовуватися як "розуміння".

Друга мета сформульована однозначно, тому що учень серед декількох представлених йому формул повинен вибрати закон Ома й ідентифікувати його.

Не цілком однозначної є мета: "Уміти читати показання електричних вимірювальних приладів", тому що не ясно, про які електровимірювальні прилади мова йде, з якою точністю необхідно виконувати виміру.

Точність опису цілей може бути досягнута шляхом завдання умов, які деталізують дії учня під час навчання. Опис необхідних умов доповнює й конкретизує шлях досягнення цілей.

Прикладом умов (додаткових вказівок) може бути:

· з вказівкою переліку ...;

· з приведенням необхідних прикладів;

· без використання таблиць;

· не використовуючи калькулятора й ін.

Подальше уточнення цілей здійснюється шляхом завдання масштабу оцінки дій учнів. Уточнення може бути досягнуте через:

· визначення тимчасових границь (якщо необхідно, щоб продемонстрировались дії за певний проміжок часу);

· визначення мінімального числа правильних відповідей (наприклад, уміння перераховувати не менш 3 різних рознімних елементів кріплення);

· визначення рівня точності (наприклад, результати вимірів повинні збігатися з точними даними до двох цифр після коми).

Контрольні питання

1. Укажіть найбільш прийнятне визначення поняття мети.

2. Намалюйте структуру цілеполягання, позначивши кожний із вхідних у неї елементів.

3. Укажіть, що таке джерела мети. Поясните відмінність внутрішніх джерел від зовнішніх.

4. Укажіть вимоги, пропоновані до цілеполягання в рамках технологічного підходу до навчання.

5. Опишіть предмет і продукт діяльності по постановці мети в навчанні.

6. Приведіть традиційні способи опису цілей у навчанні, указавши їхні недоліки

7. Назвіть наявні рівні цілеутворення.

8. Охарактеризуйте способи розподілу цілей.

9. Дайте характеристику кожному з рівнів засвоєння навчального матеріалу

10. Поясните, яким образом здійснюється постановка мети в практичному й теоретичному навчанні. У чому складається їхня відмінність?