Аналіз базових знань і досвіду особистості.

Аналіз базових знань і досвіду особистості включає кілька аспектів діяльності викладача й проводиться як перед початком вивченні нового навчального курсу (вступний контроль), так і перед вивченням кожної з тем (поточний контроль і корекція сформованих умінь).

В основі аналізу базового матеріалу лежить уміння викладача:

· виділяти необхідний базовий навчальний матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжпредметних зв'язків;

· розробляти засоби вступного контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу (не більше однієї години перед вивченням розділу й до 10 мінут перед вивченням невеликої теми) одержати повне уявлення про реальні вміння й способи учнів, необхідних для освоєння нового матеріалу;

· визначати способи формування необхідних базових знань і вмінь за невеликий проміжок часу, при одержанні незадовільних результатів контролю.

Для здійснення представленого вище процесу діяльності необхідно володіти інформацією про міжтемні зв'язки й способи їхньої реалізації.

Поняття «Зв'язок у навчанні» дає можливість зібрати в єдине ціле навчальний процес і всі його елементи.

Міжтемні зв'язки - це ті зв'язки, які використовуються й існують| між окремими темами однієї або різних дисциплін.

Ланцюгом їхнього визначення є:

· подання можливості тим, яких навчають, визначити й простежити причинно-наслідкові зв'язки явищ і закономірностей об'єктивного миру;

· створення єдиної системи знань у тих, яких навчають,;

· забезпечення зв'язку між дисциплінами й темами й визначення найбільш раціональної послідовності вивчення матеріалу;

· виключення дублювання на одному рівні;

· формування вмінь комплексного використання знань і вмінь, отриманих при вивченні різних дисциплін;

· забезпечення єдиного підходу до навчання професійним дисциплінам.

Зв'язки в навчанні можна класифікувати як суб'єктивні й об'єктивні. Об'єктивна сторона зв'язку проявляється в змісті псвіти, у трактуванні аналогічних понять, законів і термінології, а суб'єктивна - в організації навчального процесу й методах викладання.

Суб'єктивні зв'язки - це ті зв'язки, які залежать від особистості викладача й здатностей учнів. Класифікація зв'язків наведена в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Класифікація зв'язків у навчанні

По послідовності вивчення зв'язки допускають відповідність у часі проходження різних програм навчальних курсів. Їх можна реалізувати при складанні навчального плану, а також завдань, що використовують навчальний матеріал різних дисциплін.

При реалізації попередніх зв'язків у пам'яті учнів доповнюється раніше вивчений матеріал.

Супутні зв'язки проявляються при вивченні однієї й тої ж теми в суміжних дисциплінах. Вони реалізуються шляхом виконання суміжних завдань і відповідного порядку організації навчального процесу.

Так, наприклад, при вивченні методів розрахунку параметрів електроустаткування варто звернути увагу на те, що всі отримані параметри використовуються при виборі встаткування й бажано даної дисципліни вивчати в одному семестрі для того, щоб виконати комплексні завдання (розрахунок струмів короткого замикання й вибір устаткування).

Перспективні зв'язки проявляються у відбитті змісту навчального матеріалу в діяльності фахівця.

Зв'язки по змісту проявляються у використанні знань однієї дисципліни для рішення проблем іншої.

При цьому можливі різні способи реалізації даних зв'язків:

· показ прикладів використання знань фізики, хімії, математики, при вивченні електротехніки;

· дотримання єдності в трактуваннях термінології, тобто викладачам, що ведуть суміжні або ті самі дисципліни, варто погоджувати формулювання, визначення, і строго користуватися;

· єдині підходи при складанні плану уроків, тексту й опорного конспекту.

Це сприяє формуванню в учнів єдиного уявлення про об'єкти вивчення й виключає плутанину в розумінні матеріалу

Діяльність по аналізі й формуванню базових знань включає ряд послідовних етапів. Продуктом даної діяльності є розроблена на основі аналізу система визначення й вирівнювання початкових вимог до необхідного рівня.

При цьому, способами формування базового матеріалу є:

· швидкість і чіткість відтворення необхідної інформації з метою її відновлення в пам'яті учнів;

· включення базового матеріалу в орієнтовну основу діяльності при викладі нового матеріалу;

· рішення завдань із міжпредметним змістом.

Одним з основних способів формування базового матеріалу є повторення.

Повторення досліджуваного матеріалу на занятті проводиться систематично з метою попередження забування. Від того, наскільки правильно організоване повторення, залежить міцність знань і їхня глибина.

Повторення повинне задовольняти наступним вимогам:

1. Базовий (повторюваний) навчальний матеріал повинен відтворюватися не завжди в тім порядку, у якому він вивчався.

2. Повторення повинне вестися на новому технічному матеріалі. Так, якщо при поясненні був використаний один тип або марка електродвигуна, то при повторенні необхідно використовувати інший тип для підтримки інтересу.

3. У процесі повторення ті, яких навчають, повинні дізнаватися нові відомості, подробиці й деталі досліджуваних об'єктів. Елементи новий матеріал ті, яких навчають, довідаються при ознайомленні зі зразками деталей, при зіставленні з відомими пристроями.

4. Позитивно впливає використання питань творчого характеру, пошук відповідей на які вимагає нестандартного підходу. Поряд з ними варто давати питання на повторення основних визначень, законів, формул.

5. Варто широко використовувати таблиці, графіки, схеми, технологічні карти.

На вибір способів навчання впливають не тільки базові знання й демографічні характеристики, але й психологічні й емоційні характеристики тих, яких навчають, і групи в цілому. До даних характеристик ставляться як показники окремих особистостей (здатність до навчання, пам'ять, тип мислення, мова), так і характеристики навчальної групи в цілому (згуртованість, позитивні й негативні особливості).