Нижня доля правої легені; 10-середня доля правої легені; 11- реберна поверхня правої легені; 12-верхня доля правої легені; 13-верхівка правої легені; 14-бронхи.

Зовні трахея вкрита сполучнотканинною оболонкою, а зсередини - слизовою оболонкою. Слизова оболонка, як і в гортані, вистелена миготливим епітелієм і містить велику кількість лімфоїдної тканини і слизових залоз. Починається трахея на рівні шостого шийного хребця і продовжується у дорослого до рівня п’ятого-шостого грудних хребців, де поділяється на правий і лівий головні бронхи. Рівень поділу трахеї на головні бронхи (біфуркація трахеї) залежить від віку, статі і індивідуальних особливостей.

Бронхи - органи, що виконують функцію проведення повітря від трахеї до легеневої тканини і назад.

Розрізняють головні бронхи — лівий і правий і бронхіальне дерево, щовходить до складу легенів.

Головні бронхи входять у відповідну легеню, де багато разів розгалужуються, утворюючи бронхіальне дерево. У галуженні головних бронхів є строга закономірність. Кожен головний бронх, вступаючи в легеню, ділиться на дольові бронхи по числу часток кожної легені: правий бронх — на три, лівий — на два дольових бронха. Дольові бронхи діляться на сегментарні (третинні). Сегментарні бронхи розгалужуються на дрібніші бронхи 4-го, 5—9-го порядків, які переходять в бронхіоли. Бронх 9-го порядку називається дольковим бронхом. Дольковий бронх усередині часточки розгалужується на кінцеві бронхіоли.

Стінка головних бронхів має таку ж будову, як і стінка трахеї. Зовні бронхи покриті адвентицією, під нею лежить фіброзний шар, потім м'язова оболонка, підслизова і слизова. Фіброзний шар, крім хрящових півкілець, містить велику кількість еластичних волокон.

У міру зменшення калібру бронхів хрящові незамкнуті кільця (півкільця) переходять спочатку в дрібні хрящові пластинки, які в кінцевих бронхіолах зникають.

Дрібні бронхи, що мають діаметр 0,5—1 мм, вже не містять ні хрящів, ні залоз. Їх стінка складається з епітелію, який з багаторядного миготливого циліндрового поступово стає дворядним і, нарешті, зміняється одношаровим кубічним миготливим епітелієм. Спільна діяльність слизистих залоз бронхів, миготливого епітелію і мускулатури сприяє зволоженню поверхні слизистої оболонки і виведенню назовні разом із слизом частинок пилу і мікробів, що потрапили в бронхи з потоком повітря. У новонароджених бронхи вузькі, хрящі дрібні, слизиста оболонка містить мало залоз.

Становлення бронхіального дерева закінчується в основному до 7-річного віку. Після 40 років спостерігається зворотний (інволютивний) розвиток: атрофія слизистої оболонки, звапніння хрящів, огрубіння еластичних волокон.