Кровоносні капіляри; 11-кінцеві гілки легеневої артерії; 12-початкові гілки легеневих вен; 13- артеріальне дерево легені.

Дольковий бронх, увійшовши до часточки легені, неодноразово дихотомічно (на 2) розгалужуючись, утворює 16 — 18 кінцевих бронхіол. Кінцева бронхіола дихотомічно ділиться на дихальні бронхіоли 1—4-го порядків. Дихальні бронхіоли останнього порядку розгалужуються на альвеолярні ходи, які закінчуються альвеолярними мішечками. Стінки дихальних бронхіол, альвеолярних ходів і альвеолярних мішечків мають випинання — легеневі міхури, або альвеоли, побудовані з одношарового плоского (дихального) епітелію.

Альвеоли легені є кінцевими відділами дихальної частини легені. Вони обплетені густою мережею капілярів. У них відбувається газообмін, чому сприяє альвеоло-капілярна стінка, товщина якої всього 4 мкм. Через цю тонку мембрану молекули кисню і вуглекислого газу проходять протягом сотих часток секунди.

Розміри альвеол з віком збільшуються. За рахунок збільшення розміру альвеол відбувається збільшення дихальної поверхні легені з віком. Дихальна поверхня у дитини 8 років рівна 40 м², а у дорослого — 70 — 80 м². До 6 — 7 років структура легенів наближається до їх будови у дорослого, проте у дітей в стінці альвеол ще мало еластичних волокон. У звичних умовах в газообміні бере участь не вся дихальна поверхня легені. Завдяки цьому легеня володіє значним резервом дихальної поверхні. Під час виконання фізичної роботи, фізичних вправ розміри дихальної поверхні збільшуються.

Література: К.Т.Титова «Анатомія людини» стор.149-156.

Модуль 3. Вчення про нутрощі (спланхнологія).