Печеристі тіла статевого члена.

Нирка є головним органом сечової системи і залозою, функція якої — утворення (екскреція) сечі. Як сечоутворюючий орган нирка забезпечує відносну постійність внутрішнього середовища організму (крові, лімфи, тканинної рідини) і регулює кислотно-лужну рівновагу. Разом з тим, як багато великих залоз, нирка має внутрішньосекреторну функцію. Вона виробляє гормони, що виконують важливу роль в регуляції кровообігу і обміні речовин.

Нирки — парні органи, розташовані в черевній порожнині, по обидві сторони хребетного стовпа, на рівні останніх грудних і перших поперекових хребців. Права нирка лежить звичайно на 2 — 3 см нижче лівої. Дванадцяте ребро на ліву нирку проектується приблизно посередині, а на праву — на межі її верхньої і середньої третини. Положення нирки залежить від статі, віку, статури. Наприклад, у жінок нирки розташовуються відносно нижче, ніж у чоловіків. При стоянні нирки дещо зміщуються вниз. Зсув їх відбувається також при дихальних рухах внаслідок передачі на них тиску діафрагми.

Нирка покрита трьома оболонками. Зовнішньою оболонкою є ниркова фасція — листок внутрішньочеревної фасції. Під нею лежить жирова оболонка і ще глибше розташовується власна оболонка нирки — фіброзна капсула. Від фіброзної капсули всередину нирки відходжують вирости — перегородки, які ділять речовину нирки на частки, сегменти і часточки. У перегородках йдуть судини і нерви. За допомогою оболонок нирка прикріпляється до стінки черевної порожнини. Утримувати нирку в певному положенні оболонкам допомагають кровоносні судини і внутрішньочеревний тиск.

Нирка дорослого має форму боба. У новонародженого маса нирки в середньому близько 12 гр. Ростуть нирки нерівномірно. Найінтенсивніше маса їх збільшується у дітей у віці від 1 до 3 років і в період статевого дозрівання. До 15 років маса нирки досягає вже 105 —120 гр. Після цього нирки ще поволі ростуть до 30—40 років. Збільшення ниркової маси пов'язане не з утворенням нових структурних одиниць нирки (нефронов), а із ростом і диференціюванням існуючих нефронов.На кожній нирці (мал. 3) розрізняють дві поверхні — передню, більш опуклу, і задню, плоскішу, два полюси — верхній і нижній, два краї — медіальний і латеральний. Медіальний край має борозну, яка називається нирковими воротами. Через них в нирку входять ниркова артерія, нерви і виходять ниркова вена, лімфатичні судини і сечовід.

Мал..3. Будова нирки: А-мікроскопічна будова: 1-корковий шар; 2-мозковий шар;

3-ниркові стовпи; 4-ниркова артерія;