Положенням тіла людини.

Топографічна характеристика м’язів нижньої кінцівки.

М'язи нижньої кінцівки, на відміну від м'язів верхньої кінцівки, крупніші, з великим фізіологічним поперечником, перистої будови. Вони в більшій мірі пристосовані до виконання опорної функції, ніж до тонких, складнокоординованих рухів. Ці м'язи мають більшу площу прикріплення на кістках, що сприяє прояву більшої сили. Працюють вони переважно при дистальній опорі (коли стопи фіксовані на опорній поверхні) і лише в тих випадках, коли нижні кінцівки не торкаються опори, при проксимальній. При природних локомоціях — ходьбі, бігу — м'язи нижньої кінцівки працюють як при дистальній (опорна нога), так і при проксимальній (махова нога) опорі.

На відміну від м'язів верхньої кінцівки на нижній кінцівці немає м'язів, що беруть участь в рухах тазового поясу, оскільки кістки його сполучені майже нерухомо. У зв'язку з цим м'язи нижньої кінцівки розділяються на м'язи тазостегнової області, м'язи стегна, м'язи гомілки і м'язи стопи (мал.3, 4).

Мал.3. М’язи нижньої кінцівки. А-вигляд спереду: 1-клубово-поперековий м’яз; 2-натягач широкої фасції; 3-кравецький м’яз; 4-прямий м’яз стегна; 5-латеральний широкий м’яз стегна; 6-медіальний широкий м’яз стегна;