Гомілковостопний суглоб; 10,11-поперечний суглоб передплесна; 12-передплесно-плеснові суглоби; 13-плеснефагангові суглоби; 14-міжфалангові суглоби.

Формою суглоб блоковидний, з однією поперечною віссю обертання, навколо якої можливе згинання стопи (рух у бік підошви) і її розгинання (рух в тильну сторону). У зв'язку з тим, що діаметр блоку таранної кістки спереду ширший, ніж ззаду, у міру згинання з'являється

можливість відведення і приведення стопи навколо вертикальної осі обертання. Відведення стопи гальмується дельтовидною зв'язкою, а приведення — п'ятково-малогомілковою.

З'єднання між кістками в стопі, як і в кисті, численні.

Підтаранний суглоб, щоскладається з суглобів таранно-п'яткового і таранно-пятково-човноподібного, забезпечує стопі можливість руху навколо передньозадньої осі — пронацію і супінацію. При пронації медіальний край стопи опускається, а латеральний підіймається, при супінації, навпаки, опускається латеральний край стопи, а підіймається медіальний. При надмірній пронації може бути розрив або розтягування дельтовидної, а при надмірній супінації — п'ятково-малогомілкової зв'язки.

Міжпередплесневі суглоби знаходяться між окремими кістками передплесна. Вони плоскої форми, малорухливі, укріплені з тильної і підошовної сторони стопи міцними зв'язками, з яких найміцніша — підошовна, що йде від п’яткової кістки до основи плеснових кісток.

Передплесно-плеснові суглоби, розташовані між кістками передплесна і основами плеснових кісток, а також міжплеснові суглоби, що знаходяться між однойменними кістками, плоскі, з малою рухливістю.

Плеснефалангові суглоби утворюються між головками плеснових кісток і основами проксимальних фаланг, мають кулясту форму, але рухи в них відбуваються навколо поперечної осі — згинання і розгинання. Зв'язки колатеральні і поперечні (у числі чотирьох між головками плеснових кісток).

Міжфалангові суглоби знаходяться між окремими фалангами пальців. Вони блоковидної форми, укріплені колатеральними зв'язками, з однією поперечною віссю обертання, навколо якої можливе згинання і розгинання. Рухливість в цих суглобах невелика, часто окремі фаланги зростаються між собою.

Функціональна характеристика стопи. Специфіка з'єднань стопи, мала рухливість в них, наявність міцних зв'язок дозволяють розглядати стопу як цілісне утворення. Стопа при різних положеннях і рухах людини виконує опорну, ресорну і локомоторну функції. У зв'язку з опорною функцією кістки передплесна більш масивні в порівнянні з кістками зап'ястка. Ресорна функція стопи пов'язана з наявністю в ній зведень (арок). Розрізняють поздовжнє і поперечне зведення стопи.

Поздовжнє зведення, у свою чергу, поділяється на медіальну (ресорну) і латеральну (опорну) частини.

Ресорна частина поздовжнього зведення стопи утворена п'ятковою, таранною, човноподібною, трьома клиновидними і трьома плесновими кістками. Висота її від опорної поверхні до човноподібної горбистої досягає 5 — 7 см. Опорна частина поздовжнього зведення стопи утворена п'ятковою, кубовидною і двома плесновими кістками, висота її близько 2 см. Задньою точкою опори поздовжнього зведення є п’яткова кістка , а передньої — головки плеснових кісток.

Поперечне зведення стопи утворене кубовидною, трьома клиновидними кістками і основами плеснових кісток. Це зведення добре помітне з тильної сторони стопи.

Зміцнення зведень стопи здійснюють зв'язки і м'язи. Зменшення висоти зведень веде до сплющення або утворенню плоскої стопи, ресорні властивості якої різко обмежені. Тривале стояння або ходьба при плоскій стопі можуть приводити до появи болі в області стопи і в м'язах гомілки (мал. 26). Основним чинником, які запобігають виникненню плоскостопості, є фізичні вправи, заняття плаванням, гімнастикою.