Середні фаланги; 9-нігтьові фаланги.

Передплесно займає майже половину довжини стопи, пальці ж стопи, навпаки, значно коротші, їх фаланги часто зростаються між собою. Стопа, на відміну від кисті, з'єднується з гомілкою майже під прямим кутом, кисть же є як би продовженням передпліччя, крім того, з гомілкою з'єднується лише одна кістка передплесна, тоді як з передпліччям з'єднуються три кістки зап'ястка.

Кісток передплесна сім: п'яткова, таранна, човноподібна, кубовидна і три клиновидних.

П’яткова кістка — найкрупніша з кісток передплесна — розташована в задньому відділі стопи. Вона має добре виражений горб п’яткової кістки. Найбільш виступаюча назад точка на цьому горбі називається п’ятковою точкою і використовується при вимірюванні довжини стопи. Зверху п’яткова кістка має суглобові поверхні для з'єднання з таранною і човноподібною кістками.

Таранна кістка розташована зверху п'яткової. Вона складається з тіла і головки. Верхня частина тіла, що має форму блоку, з'єднується з кістками гомілки. Суглобова поверхня головки з'єднується з човноподібною кісткою.

Човноподібна кістка своєю увігнутою поверхнею примикає спереду до головки таранної кістки, а до опуклої її поверхні приєднуються клиновидні кістки. По напряму донизу човноподібна кістка має горбистість, яка служить для вимірювання висоти медіальної частини подовжнього зведення стопи.

Кубовидна кістка займає латеральну частину передплесна, задня її поверхня з'єднується з п’ятковою кісткою, а передня — з основою четвертої і п'ятої плеснових кісток.

Клиновидних кісток три: медіальна, проміжна і латеральна. З одного боку вони з'єднуються з човноподібною кісткою, а з іншого — з основами перших трьох плеснових кісток.

Кісток плесна п'ять (рахунок від великого пальця стопи). Вони трубчасті, мають основу, тіло і головку. Основи плеснових кісток з'єднуються з кістками передплесна, а головки — з проксимальними фалангами пальців стопи.

Кістки пальців стопи називаються фалангами. Великий палець стопи має дві фаланги: проксимальну і дистальну; інші — по три фаланги: проксимальную, середню і дистальну.

З'єднання кісток поясу нижньої кінцівки. Кістки поясу нижньої кінцівки спереду з'єднуються між собою за допомогою лобкового симфіза, а ззаду з крижами — крижово-клубовими суглобами.

Лобковий симфіз є напівсуглобом, який утворений лобковими кістками, що з'єднуються за допомогою хряща, і має всередині невелику порожнину. Зверху лобковий симфіз укріплений верхньою лобковою зв'язкою, а знизу — дугоподібною зв'язкою.

Латеральніше лобкового симфізу розташовується затульний отвір, затягнений затульною перетинкою.

Крижово-клубовий суглоб утворений вушковидними поверхнями клубової кістки і крижів. Суглоб простий, плоскої форми.

Суглобові поверхні покриті не гіаліновим, а волокнистим хрящем, що збільшує міцність з'єднання. Суглоб укріплений міцними крижово-клубовими зв’язками. Рухливість у ньому обмежена до5-7⁰.

Права і ліва тазові кістки, крижові і куприкові кістки разом із зв’язковим апаратом утворюють кісткове кільце – таз. Розрізняють великий таз і малий таз. Межею між ними є верхні гілки лобкових кісток, дугоподібні лінії на клубових кістках і виступ крижів (найбільш виступаюча частина).

Великий таз значно ширший, ніж малий, і з черевною порожниною утворює одне ціле. Малий таз являє собою кістковий канал, звужений донизу. При вертикальному положенні тіла таз розміщується похило, створюючи велику опорну поверхню для внутрішніх органів. У жінок нахил тазу більший, ніж у чоловіків, у новонароджених більше , ніж у дорослих. При положенні сидячи нахил тазу менший. Чоловічий таз вужчий і вищий, а жіночий – ширший і коротший, що має важливе значення під час пологів. Вважається що всі розміри тазу (зовнішні і ,особливо, внутрішні) у жінок на 1,5 – 2 см більші, ніж у чоловіків. Статеві відмінності тазу починають проявлятися після 10-11 років.

Сполучення кісток вільної нижньої кінцівки. Кістки нижньої кінцівки утворюють два крупних суглоби: тазостегновий (кульшовий) і колінний.

Тазостегновий суглоб ( мал..24) сполучає вільну нижню кінцівку з тазовим поясом. Він утворений головкою стегнової кістки і вертлюжною заглибиною тазової кістки, до кісткового краю якої прикріплюється хрящова губа, яка поглиблює цю заглибину.

Мал.24. Суглоби нижньої кінцівки: