Суглобові поверхні кісток, вкриті хрящем; 3-суглобова капсула ( а-фіброзний шар, б-синовіальний шар); 4-суглобова порожнина.

Обов'язковими елементами суглоба є суглобові поверхні кісток, суглобова капсула, суглобова порожнина, синовіальна рідина.

Суглобові поверхні кісток відповідають один одному за формою — конгруентні. Так, якщо одна поверхня кістки опукла, то інша — увігнута. Вони вкриті хрящем, гладенька поверхня якого зменшує тертя, полегшує ковзання кісток при рухах, забезпечує амортизацію і запобігає зрощенню кісток. У переважаючій більшості з'єднань суглобові поверхні покриті гіаліновим хрящем.

Форма суглобових поверхонь різноманітна — куляста, плоска, блоковидна і т.п.

Суглобова капсула герметично оточує суглобові поверхні кісток. Вона складається з двох шарів: зовнішнього — фіброзного, дуже щільного і міцного, і внутрішнього — синовіального, який виробляє рідину — синовію. Фіброзний шар починається від країв суглобових поверхонь кісток і є продовженням окістя. У ньому проходять судини і нерви. Синовіальний шар суглобової капсули з боку порожнини суглоба має гладеньку зволожену поверхню. Починається цей шар від хрящового краю суглобових поверхонь.

Суглобова порожнина — це невеликий щілиноподібний простір між суглобовими поверхнями кісток, герметично оточений суглобовою капсулою і містить синовіальну рідину.

Синовіальная рідина заповнює порожнину суглоба. Ця в'язка рідина — продукт плазми крові і лімфи — відіграє роль мастила, що зменшує тертя між кістками при рухах. Силою зчеплення молекул вона укріплює суглобові поверхні, що з'єднуються, і, як буферна подушка, пом'якшує поштовхи і струси.

Допоміжні утворення суглобів включають диски, меніски, суглобові губи, зв'язки, складки і вирости синовіальної оболонки.

Диски і меніски — це пластинки хряща, що мають відповідну форму. Вони виникають там, де необхідно збільшити різноманітність рухів при збереженні міцності суглоба. Вони знаходяться всередині суглобової порожнини.

Суглобові губи — хрящові вали, розташовані по краю суглобових поверхонь. Губи збільшують відповідність суглобових поверхонь кісток, що з'єднуються.

Зв'язки — утворення щільної волоконної сполучної тканини, які зв'язують кістки. Основною формоутворювальною силою розвитку зв'язок є розтягування, що виникає між рухомими точками скелета. Якщо ця сила значна, зв'язка буде міцною, пружною, з великою кількістю колагенових волокон, а якщо діапазон сил різко і часто міняється, то в зв'язці збільшується кількість еластичних волокон. По розташуванню щодо суглобів зв'язки бувають внутрішньосуглобовими і позасуглобовими.

Вирости і складки синовіальної оболонки містять жир і можуть виконувати роль амортизаторів.