Зміни сполучень кісток в зв’язку з віком і впливом фізичних навантажень.

При утворенні хрящових закладок кісток в мезенхімі (зародковій сполучній тканині) залишаються зони, в яких не відбувається перетворення сполучної тканини в хрящ. У цих місцях на 6 — 11-й тиждень внутріутробного розвитку і утворюються суглоби. У цей період вимальовуються суглобові поверхні кісток, відбувається диференціювання основних елементів суглоба, виникає суглобова порожнина.

У новонародженого всі елементи суглоба анатомічно сформовані, проте тканинні структури відмінні від таких у дорослих. Суглобові кінці кісток складаються з хряща, окостеніння більшості з них починається на 1—2-у році життя і триває до юнацького віку. У віці 6 —10 років ускладнюється будова синовіальної оболонки, збільшується кількість виростів і ворсинок, відбувається розвиток судинної мережі і нервових закінчень. З 3 до 8 років у фіброзній оболонці суглобової капсули збільшується кількість колагенових волокон, які сильно товщають, забезпечуючи її міцність. Остаточного розвитку суглоби досягають до 22— 25 років.

В умовах нормальної фізіологічної діяльності суглоби довго зберігають незмінним об'єм рухів і мало піддаються старінню. При тривалих механічних перевантаженнях в будові і функції суглобів можуть виникати зміни. Перш за все піддається стоншуванню суглобовий хрящ, потім по периферії суглобових поверхонь утворюються кісткові вирости — остеофіти, які обмежують рухи.

Зміни суглобів залежать не тільки від успадкованих особливостей. Вони визначаються також рухами, які виконує людина. Так, двовісний промене-зап’ястковий суглоб у тенісистів, фехтувальників і баскетболістів може одержати риси будови тривісного. Все це служить підтвердженням всесилля закону єдності форми і функції — одного із законів матеріалістичної діалектики і вказує на необхідність систематичних занять фізичними вправами і спортом.

Література: 1. К.Т.Титова, А.А.Гладышева «Анатомия человека».Москва

«Просвещение», 1985, стор. 37-43