Запаси "палива" та енергії в організмі

Жири й білки також використовуються як джерела енергії. В організмі міститься значно більше жирів, ніж вуглеводів. Як видно з табл. 4.1, жировий резерв енергії в організмі значно перевищує вуглеводний. Однак жири є менш доступними клітинному метаболізму, оскільки, перш за все, має бути розщеплена складна форма — тригліцерид — на основні компоненти: гліцерин та вільні жирні кислоти. Тільки вільніжирні кислоти використовуються для утворення АТФ.

Як видно з рис. 4.1, зоднаковоїкількості жирів та вуглеводів утворюється абсолютно різна кількість енергії: відповідно 9 та 4 ккал∙г^-1. У будь-якому випадку інтенсивністьвивільнення енергії з цих сполучень дуже невелика, щоб задовольнити потреби організму в енергії під час інтенсивної м'язової діяльності.

Білки. Процес перетворення білків або жирів на глюкозу називається глюконеогенезом. У результаті серії реакцій білок може перетворитися на жирні кислоти. Це називається ліпогенез. Білки забезпечують 5-10 % енергії, необхідної для виконання тривалої фізичної вправи. Для утворення енергії використовуються лише основні одиниці білка — амінокислоти.

ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИВІЛЬНЕННЯ ЕНЕРГІЇ

Щоб бути корисною, енергія має вивільнятися з хімічних сполук з контрольованою інтенсивністю. Частково ця інтенсивність визначається вибором джерела енергії. Якщо використовується велика кількість енергії з одного джерела, клітини розраховують, головним чином, саме на це джерело. Такий вплив наявності енергії називається ефектом масового впливу.

Спеціальні ферменти забезпечують чіткіший контроль інтенсивності вивільнення вільної енергії. Багато з них полегшують розщеплення (катаболізм) хімічних сполучень (рис. 4.2). Хоча назви ферментів досить складні, всі вони закінчуються суфіксом -аза. Наприклад, фермент, що впливає на АТФ, називається аденозинтрифосфатаза (АТФаза).

Розібравшись із джерелами енергії, розглянемо, як зберігається енергія. Далі ми вивчимо, як утворюється АТФ — сполука, що містить енергію.