Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання

Прищепити любов до читання — це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякден­ному житті. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумінням книги як величезної сили, здатної впливати на розум і емоції людини....

Максим Горький зізнавався, що всім найкращим у собі він зобов'язаний книгам. Ідея сказаного — у підкресленні благотворного впливу книги на формування позитивних рис особистості. Дію цього впливу у повній мірі слід викорис­тати на уроках читання. Для цього є всі можливості. Читання книг відкриває кожній людині світ незвіданого, незна­ного, таємничого. У найбільшій мірі це стосується дітей. Учні початкових класів прилучаються до цього світу перед­усім на уроках читання, які задовольняють освітню мету навчання молодших школярів.

Підручники з читання для всіх початкових класів бу­дуються за тематичним принципом і враховують час ви­вчення матеріалу у певні пори (сезони) року. Провідними темами програм і підручників з читання для всіх класів є: усна народна творчість, твори письменників-класиків та сучасних письменників, в яких зображено ставлення лю­дини до Вітчизни, народу, праці, природи, рідної мови і літератури; картини природи; питання миру, дружби, вза­ємодопомоги між народами нашої землі і трудящими усього світу. Різноманітна тематика текстів для читання пред­ставлена художніми творами різних жанрів: оповіданнями, віршами, казками, байками і науково-пізнавальними стат­тями (у методичній літературі їх ще називають науково-популярними і науково-художніми статтями).

Завдяки цілеспрямованому ознайомленню дітей молод­шого віку зрізними сторонами життя людей вони одержу­ють змогу відкрити для себе важливе й цікаве з історії бойових і трудових традицій трудящих світу і нашого народу: святкування Першого травня, Восьмого берез­ня, Дня Перемоги та інших дат здійснення соціально-політичної перебудови на Україні. Учні розширюють свої уявлення про навколишню дійсність, природу, тварин, опрацьовуючи твори, пов'язані з сезонною тематикою.

Разом з тим тематично об'єднані твори мають і виховну спрямованість: їх зміст дозволяє здійснювати систематичне моральне виховання учнів 1—4 класів. Так, на зразках ху­дожньої літератури й нарисів про нашу землю виховується любов до Батьківщини не як абстрактне поняття, а як кон­кретне, яке виявляється у прив'язаності до рідної оселі) вулиці, села чи міста, де народився і виріс. Цю незаперечну істину письменник Юрій Нагибін передав як формулу сло­вами: «Любов до Батьківщини починається з любові до свого дому, до своєї вулиці». Хай ця формула вказує вчите­леві на один з можливих напрямів патріотичного вихован­ня учнів. Матеріал для розмови з учнями на таку тему міс­титься, наприклад, у вірші А. Костецького «Батьківщина». Після прочитання її можна запитати учнів «З чого почина­ється для кожного з нас наша Батьківщина?». Одер­жавши відповідь, легко перейти до завдань, вміщених у «Читанці» (для 2 класу) після тексту статті.

Опрацювання оповідань і науково-пізнавальних статей про нашу багатонаціональну Україну збудить в учнів по­чуття патріотизму.

Читання оповідань і віршів про духовний світ людини, її відданість Батьківщині покликане збудити у школярів гордість за трудящу людину — людину праці, колекти­віста, інтернаціоналіста, борця за світ без експлуатації, без війн, за щастя всіх народів світу. Кінцева мета роботи над такими творами — досягти того, щоб прочитане за­палило дітей до активної участі у великих справах до­рослих: у сумлінній праці, у дбайливому ставленні до природи, до державного, громадського майна. Для заклику учнів бути Людиною з великої літери стане в пригоді вірш М. Рильського «Ким хочеш бути, хлоп­чику..?».

Незаперечна роль уроків читання і в естетичному вихо­ванні. Вони розкривають учням можливості мови не тільки у передачі думок, а й у змалюванні картин дійсності. Читан­ня художніх творів прилучає учнів до образності мови. Уже в добукварний період першокласники знайомляться з порівнянням як прийомом характеристики предмета (на­приклад, загадка: «Дивний звірок: круглий, мов клубок, голки стирчать, спробуй узять». Хто це?). Пізніше, читаючи художні тексти, учні розширюють свої уявлення про порів­няння, зокрема про порівняння як художній прийом. Влуч­ний момент виникає під час читання твору М. Коцюбинсько­го «Взимку», у якому є речення: «З краю неба насувались білі, наче молочні, хмари». Перед тим як привернути увагу класу до цього порівняння, доречно поговорити про колір неба, хмар. А далі запитати: «Що нагадує вам колір білих хмар? З чим їх можна порівняти?». На основі відповідей учитель сформулює думку про порівняння як художній засіб, завдяки якому чіткіше сприймається описуваний пред­мет. Можливо, саме з порівняння як найбільш дохідливого прийому художності доцільно починати роботу над прищеп­ленням учням художнього смаку.

У процесі читання школярі знайомляться з різними лі­тературними жанрами, які притаманними їм художніми за­собами відбивають навколишній світ. Читання художніх творів покликане переконати учня в тому, що словесний твір здатний впливати на розум і почуття людини, як живо­писне полотно чи музика. Приклади переносного значен­ня слова дають змогу показати властивість мови передавати художні образи. Художній образ створюється завдяки на­зиванню якогось явища іншими словами з метою яскраві­шого його змалювання, М. Рильський, наприклад, порів­нює сніг з білими мухами. «Білі мухи» — це художній об­раз. Д. Павличко назвав нічним гостем зайчика, який при­снився дівчинці. А хіба не поетичний, узагальнюючий образ хлопчика на ім'я Помагай? Безперечно, образ. Помагай усім допомагав, ось і заслужив таке ім'я, красиве, приваб­ливе.

У художніх творах письменник малює картини життя. Але малює не фарбами, а словами. Ми, наприклад, читаємо «У віконце дивилось сонце» і згадуємо: коли сидиш удома і через вікно бачиш сонце, то й, справді, здається, що сонце заглядає чи дивиться у вікно. Або інший текст: «Високо в небі горить зірка». Чому зірка горить? Мабуть, тому, що маленька зірка нагадує жарину. Тому-то й можна ска­зати, що ця зірка горить. Прикладів подібного типу доволі у кожному художньому творі. Доречно поговорити з учнями про те, чому М. Рильський у вірші «Славній Армії хвала» вжив словосполучення «золоте гасло» («світу — мир, війні — війна!»). При аналізі художніх особливостей твору учитель має можливість показати учням, що письменник захоплює читача не тільки тим, що він зображує, а й тим, як він відтворює зображуване. У словесному змалюванні — особливість художніх творів.

Певна річ, що естетичний вплив на читача справля­ють тільки твори високої художньої майстерності. Ціліс­ність високохудожнього твору — у єдності форми і зміс­ту. До усвідомлення цього повинен дійти учень почат­кової школи, аналізуючи художні особливості твору на основі розуміння його змісту.