Будова полісахаридів, поширення у природі та значення

ПОЛІСАХАРИДИ

Лекція 19(2 години)

План

1. Будова полісахаридів, поширення у природі та значення.

2. Крохмаль. Будова. Фізичні та хімічні властивості. Використання.

3. Целюлоза. Будова. Фізичні та хімічні властивості. Використання.

4. Окремі представники, їх значення.

5. Пектинові речовини. Будова, властивості і використання.

Ключові слова: високомолекулярна речовина, полісахариди, гомополісахариди, гетерополісахариди, крохмаль, амілоза, амілопектин, осахарювання, гідроліз, декстринізація, клейстеризація, целюлоза, ксантогенат, віскоза, ацетатний шовк, інулін, глікоген, галактуронова кислота, пектин, протопектин, камеді.

Література: [2] с. 75 - 87; [3] с. 345 – 368; [12] с. 31 - 48

Будова полісахаридів, поширення у природі та значення

Вищі полісахариди — високомолекулярні речовин, молекули яких містять сотні й тисячі залишків молекул моносахаридів, які зв’язані між собою оглікозид-глікозними зв’язками. Тому їх можна розглядати як поліглікозиди.

Полісахариди гідролізуються кислотами і ферментами на значно простіші цукри, аж до вихідних моноз. Ті з них, які гідролізуються з утворенням однієї монози, називаються гомополісахаридами. А якщо утворюється суміш двох і більше моносахаридів — гетерополісахариди. В утворенні полісахаридів можуть приймати участь як пентози, так і гексози. У першому випадку утворюються пентозани: арабани із арабінози, ксилани із ксилози і т. і., у другому випадку — гексозани. Гексозани мають найбільше значення для живих організмів. Найважливішими представниками гексозанів, побудованими із глюкози, є: крохмаль, глікоген, клітковина (або целюлоза); із фруктози — інулін. Їх загальна формула — .