Методичні рекомендації до вивчення теми

Камеральна перевірка декларацій з ПДВ.Як визначено Законом № 2181, камеральна перевірка проводиться податковим інспектором виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Особливості камеральної перевірки декларацій з ПДВ обумовлені специфікою звітності з цього податку, структурою де­кларації, змістом її рядків та додатків, визначених “Порядком заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість”, який затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 № 166 (зі змінами і доповненнями). Попередній контроль заповнення та узгодження даних декларацій з ПДВ здійснюється за допомогою АРМ “Звіт”.

Слід мати на увазі, що є дві форми декларації з ПДВ: загальна і скорочена. Скорочену форму декларації платники податку, зареєстровані за власним бажанням, подають у випадку, якщо обсяг оподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців не досяг 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При проведенні попередньої перевірки з метою встановлення форми декларації, яку має подавати платник, необхідно правильно визначити обсяг оподатковуваних операцій за вказаний вище період та скласти відповідну довідку. Необхідно зазначити, що існує неузгодженість законодавчих положень відносно граничного обсягу оподатковуваних операцій, який зобов’язує платників ПДВ застосовувати скорочену форму декларації. Указом Президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні” від 07.08.98 № 857/98 встановлено граничний обсяг на рівні 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це питання має принципове значення у зв’язку з тим, що подання декларації за скороченою формою не дає платнику ПДВ права на отримання бюджетного відшкодування.

Далі треба звернути увагу на своєчасність подання декларації. Граничний термін податкової звітності з ПДВ у відповідності із Законом № 2181 залежить від тривалості податкового періоду. Податковий період з ПДВ дорівнює одному місяцю, якщо за попередні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій платника з урахуванням ПДВ перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо обсяг таких операцій менший від зазначеної величини, то податковий період дорівнює чи одному кварталу, чи одному місяцю (за рішенням платника). Слід відзначити, що декларація подається платником незалежно від того, чи здійснювалась фінансово-господарська діяльність у податковому періоді, чи ні.

Як загальна, так і скорочена декларації з ПДВ складаються із вступної частини та 4-х розділів, з них платником заповнюються вступна частина та перші три розділи. Четвертий розділ заповнюється інспектором лише на екземплярі декларації, що залишається у ДПІ.

У вступній частині вказуються реквізити платника ПДВ, назва ДПІ, в якій він зареєстрований та перед якою звітує.

У першому розділі декларації вказуються податкові зобов’язання. При перевірці слід звернути увагу на те, щоб в окремих рядках були внесені операції, що оподатковуються за ставкою 20% і за нульовою ставкою, з обов’язковим зазначенням у складі останніх обсягів експортних операцій. При перевірці рядків, у яких відзначені операції, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, слід упевнитися в наявності довідок довільної форми про склад та обсяги таких операцій. У разі здійснення експортних операцій (крім бартерних) у звітному періоді платник податку заповнює до повної форми декларації додаток № 1 “Розрахунок експортного відшкодування”, який надає йому право на повернення ПДВ протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку.

Необхідно звернути увагу на суми коригування податкових зобов’язань та їх відповідність даним, наведеним в додатку № 2 до декларації, в якому відображається зміст операцій, що призвели до коригування податкових зобов’язань. Наявність коригувань обумовлена внесенням змін у бази оподаткування ПДВ (їх збільшенням або зменшенням) стосовно операцій з продажу товарів за попередні податкові періоди. Наприклад:

- збільшення бази оподаткування у зв’язку з операціями, які були задекларовані як такі, що звільнені від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою, але були здійснені за звичайною ставкою (продаж на території України товарів, які передбачалося експортувати, але не було експортовано);

- зменшення податкових зобов’язань платника у разі зменшення бази оподаткування стосовно операцій, які оподатковуються за ставкою 20% і які вже були зазначені в деклараціях попередніх звітних періодів (продані товари повернуто постачальнику, оскільки вони були низької якості, а постачальник уже задекларував ПДВ в декларації попереднього звітного періоду; або поставлені товари не було оплачено покупцем, а борг визнано безнадійним).

У другому розділі - “Податковий кредит” - зазначаються суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), основних фондах та нематеріальних активах. При цьому відображається не загальний обсяг придбаних товарів, а проводиться їх розподіл за наступними ознаками:

- товари, придбані з ПДВ чи без ПДВ, на митній території України чи за її межами;

- придбані товари, що включаються до валових витрат виробництва? та основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації;

- для яких цілей використовуються придбані товари, а саме: для здійснення операцій, що оподатковуються, звільнені від оподаткування чи не є об'єктом оподаткування.

Уважно слід перевірити рядок, у якому вказується сума коригування податкового кредиту. Коригування податкового кредиту може відбуватися у випадках, коли його повністю або частково не було задекларовано під час закупівлі товарів (робіт, послуг) у попередніх періодах, або, навпаки, було задекларовано більшу суму. Розшифрування та розрахунок коригувань податкового кредиту надається платником також у додатку № 2 до декларації з ПДВ.

Треба звернути увагу на те, що для відображення суми податку, яка зменшує або збільшує суму податкового зобов’язання чи податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, платник ПДВ подає нову уточнену декларацію. Якщо за результатами уточнення виникає потреба повернення надміру сплаченого податку, платник має подати заяву з дотриманням граничного терміну її пред’явлення (п. 15.3 Закону № 2181). Навпаки, якщо виявлено заниження податкового зобов’язання, платник нараховує та сплачує штраф у розмірі 5% недоплати.

У третьому розділі декларації “Розрахунки з бюджетом за звітний період” вказується чиста сума зобов’язань з ПДВ, яка визначається як різниця податкових зобов’язань (результат по розділу І) і податкового кредиту (результат по розділу II). Якщо різниця позитивна, то платник повинен сплатити цю суму до бюджету. Якщо ж різниця є меншою 0, то платник має право на відшкодування з бюджету, і достовірність цієї суми слід дуже ретельно перевірити. Методика перевірки залежить від положень чинного законодавства, часті зміни якого можуть зумовлювати певні особливості нарахування та сплати ПДВ.

Так, на підставі “Порядку відшкодування податку на додану вартість”, затвердженого Наказом ДПА України та Держказначейства України від 21.05.2001 № 200/86, від’ємне значення податку відшкодовується з бюджету (після погашення податкової заборгованості та розстрочки минулих періодів) шляхом зменшення податкових зобов’язань протягом наступних трьох податкових періодів. Залишок, якщо він матиме місце, підлягає відшкодуванню з бюджету протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період.

Це правило не поширюється на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій з продажу товарів на території України за нульовою ставкою. Таке бюджетне відшкодування здійснюється для платників податку, які застосовують місячний податковий період, протягом 30 днів, що настають після подання декларації. Розрахунок бюджетного відшкодування наводиться у додатку № 3. При скороченій формі декларації він не додається.

Таким чином, скорочена форма декларації має тільки один додаток у разі коригування сум ПДВ; декларація за повною формою може мати три додатки. Додатки заповнюються лише при виникненні відповідних умов для їх подання.

Якщо під час перевірки виявлено арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податковій декларації, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, то податковий інспектор самостійно визначає суму податкового зобов'язання, належного до сплати чи відшкодування з бюджету. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Довідка про попередню перевірку податкової декларації з податку на додану вартість. Якщо платником у поданій декларації допущені арифметичні або методологічні помилки, що призвели до зниження суми податку, належної до сплати, то податковий інспектор не тільки здійснює перерахунок суми податку, але й нараховує штрафні санкції у встановленому порядку і повідомляє платника про суму донарахувань та штрафів, належних до сплати.

Документальна перевірка ПДВ. При проведенні документальної перевірки правильності нарахування ПДВ, насамперед, необхідно встановити повноту податкових зобов’язань з ПДВ. Для цього потрібно:

- здійснити контроль оборотів із відвантаження товарів, на­дання послуг, виконання робіт та відображення їх у податковому обліку. Для цього використовуються по­даткові накладні, книга продажу товарів (робіт, послуг), а також укладені договори купі­влі-продажу, міни, поставок. Слід упевнитися, що усі суми ПДВ, відображені у податкових накладних та в книзі продажу, були відображені в декларації з ПДВ. При цьому звертається увага на те, щоб номер податкової накладної збігався з по­рядковим номером відповідної операції в книзі продажу. З метою виявлення випадків відвантаження товарів, обороти з яких не включено в базу нарахування ПДВ, слід переві­рити документи складського обліку, а саме накладні, що засвід­чують відпуск продукції зі складу підприємства. Крім того, за допомогою платіжних документів необхідно встановити випадки надходження коштів на поточний рахунок у порядку попередньої оплати, які не було включено в об’єкт оподаткування ПДВ;

- у разі встановлення випадків відвантаження товарів без опла­ти або з частковою оплатою в межах бартерних операцій; нату­ральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що пе­ребувають у трудових відносинах із платником податку; передачі товарів у межах балансу платника для невиробничого викорис­тання, а також при реалізації товарів (робіт, послуг) пов’язаній особі необхідно впевнитися в правильності визначення бази опо­даткування. При цьому базу оподаткування визначають, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайну ціну;

- особливу увагу треба звернути на випадки відчуження об’єктів застави. Таке відчуження відбувається, коли підприємство не ви­конує у встановлений термін боргових зобов’язань. У такому разі відчуження об’єкта застави прирівнюється до його продажу з нарахуванням ПДВ. Тож, перевіркою позичкових рахунків та кредитних угод необхідно встановити, чи надавалися підприємству кредити і як вчасно вони були повернуті;

- якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, слід упевнитись, що ці товари не було реалізовано на сторону. При встановленні цих випадків базу оподаткування визначають, виходя­чи з ціни продажу, але не нижче митної вартості товару, збільше­ної на суму мита, митних зборів і акцизного збору, якщо товар є підакцизним;

- якщо підприємству, що перевіряється, були надані послуги (виконані роботи) нерезидентами (міжнародний аудит, оренда міжнародних каналів зв’язку) на митній території України, то необхідно встановити, чи включена вартість таких послуг (робіт) у базу нарахування податкового зобов’язання з ПДВ. В суму податкового кредиту такий ПДВ має бути включений у наступному податковому періоді;

- якщо підприємство виробляє підакцизну продукцію, необхідно перевірити, чи включений акцизний збір в базу нарахування ПДВ. Це положення стосується також інших податків і зборів, що входять до ціни продукції.

Наступним кроком перевірки є встановлення достовірності податкового кредиту. Для цього необхідно:

- упевнитися в наявності всіх підстав, які дають право під­приємству на включення сум до податкового кредиту. Так, підставою для виникнення податкового кредиту по товарах (роботах, послугах), придбаних у резидента, є виклю­чно податкова накладна, по імпортованих товарах - вантажна митна декларація, а при імпорті робіт, послуг - акт приймання робіт, послуг або банківський до­кумент, що підтверджує перерахування коштів в оплату їх вартості. Всі операції мають бути відображені у книзі придбання товарів (робіт, послуг);

- перевірити правильність відображення сум ПДВпри­дбаних товарів, використаних на невиробничі потреби. У цьому разі ПДВ має відображатися за рахунок відповідних джерел фі­нансування;

- встановити правильність розподілу сум ПДВ придба­них товарів, які використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів (робіт, послуг), що не є об’єктом оподаткування, а також товарів (робіт, послуг), що оподатковуються в звичайному порядку. Якщо облік това­рів та сплачених по них сум ПДВ в указаних випадках не ведеться окремо, то розподіл здійснюється, вихо­дячи з питомої ваги оподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) у загальному обсязі операцій (без урахування ПДВ). Отже, при перевірці слід упев­нитися, що в податковий кредит не потрапили суми ПДВ придбаної сировини та матеріалів, викорис­таних для виробництва пільгових товарів або товарів, що не є об’єктом оподаткування.

Ця норма не відноситься до ПДВ, сплаченого за придбаними основними фондами виробничого призначення, якщо вони використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. В такому випадку вся сума ПДВ відноситься до складу податкового кредиту у періоді їх придбання.

Обов’язковою складовою документальної перевірки правиль­ності нарахування ПДВ є встановлення обґрунтованості пільг. Для цього перевіряється наявність усіх необхідних документів, які дають право на їх застосування.

Приклад 1. Перевірка нарахування ПДВ за травень (в грн.)

* списуються матеріали, придбані для виробничого використання (операція 2).

Перевіркою встановлено, що платник не нарахував ПДВ по опер. 15 і опер. 21, занизив податкове зобов’язання з ПДВ на 2200 грн. За умови, що помилка була виявлена у грудні, фінансова санкція застосовується в максимальному розмірі – 50% від донарахованого податкового зобов’язання (кількість податкових періодів дорівнює 6):

2200 * 50/100 = 1100 грн.

Приклад 2.Визначити суму ПДВ до сплати в бюджет на основі даних:

У звітному періоді фірма одержала дохід від реалізації продукції у сумі 800 тис. грн. (без ПДВ), у т.ч. від продажу пільгової продукції – 100 тис. грн. За той же період здійснені витрати (з ПДВ):

- на придбання сировини та матеріалів для виробництва всієї продукції у сумі 360 тис. грн. ;

- на придбання основних фондів виробничого призначення – 48 тис. грн.

Частка оподатковуваних операцій у загальному обсязі продаж:

(800 – 100) / 800 = 0,875.

Податкове зобов’язання з ПДВ за звітний період:

700 * 20 / 120 = 140 тис. грн.

Податковий кредит: 360 / 6 * 0, 875 + 48 / 6 = 60,5 тис. грн.

Сума ПДВ до сплати в бюджет: 140 – 60,5 = 79,5 тис. грн.

Аудит ПДВ, задекларованого до відшкодування з бюджету. Аналіз надходжень до бюджету податку на додану вартість за 2001 рік засвідчив, що в порівнянні з 2000 роком надходження до бюджету збільшилися лише на 100,0 млн. грн., в той час як суми податку на додану вартість, що відшкодовані з бюджету, зросли на 4,2 млрд. грн., або на 145,6%. В 2000 році відшкодовано з бюджету сум ПДВ - 9,2 млрд. грн., а в 2001 році - 13,4 млрд. грн.

Згідно з “Методичними вказівками ДПА України по організації адміністрування відшкодування податку на додану вартість”, зазначені 5 причин виникнення від’ємного значення ПДВ, а саме:

- продаж товарів, що були вивезені платником податку за межі митного кордону України, коли операції оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ;

- придбання основних засобів, які використовуються у господарській діяльності платника податку;

- наявність залишків готової продукції на складі;

- придбання товарно-матеріальних цінностей у великих розмірах;

- продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання або митну вартість.

При проведенні документальних перевірок слід обов’язково з’ясовувати, чи було отримано підприємством, що перевіряється, бюджетне відшкодування у минулі роки, по якому минув строк позовної давності. Інформацію про це слід отримати з управлінь звітності. Наприклад: якщо суб’єкт підприємницької діяльності одержав бюджетне відшкодування по декларації за січень 1998 року і податковій накладній, отриманій від продавця 20 листопада 1997 року, виписаній на товари (роботи, послуги), за які не проведено розрахунків станом на 20 листопада 2000 року, то такий суб’єкт підприємницької діяльності мав би у листопаді 2000 року збільшити доходи на суму кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності (1095 днів) і, відповідно, зменшити суму податкового кредиту, оскільки у суб’єкта не відбувається компенсація валових витрат (підпункт 7.4.1 Закону України “Про податок на додану вартість”). Відповідно до пункту 1.25 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” однією з ознак безнадійної заборгованості є заборгованість по зобов’язаннях, за якими минув термін позовної давності. Сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, згідно з пунктом 1.22.1 та підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” відноситься до безповоротної фінансової допомоги.

При розгляді причин виникнення від'ємного значення ПДВ обов'язково відображаються в акті документальної перевірки:

Щодо першої причини (продаж товарів, що були вивезені платником податку за межі митного кордону України), - крім обов'язкових вимог (контракти, умови розрахунків, кількість, вартість та інше) вказати умови вивезення (експортування) платником податків товарів за межі митного кордону України згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів “Інкотермс”. З'ясувати, чи дають змогу умови поставки, визначені вантажно-митною декларацією, стверджувати, що товари дійсно вивезені (експортовані) платником податку. Якщо право власності на товари перейшло на території України нерезиденту, який в подальшому його вивозить (експортує) за межі митних кордонів України, то це необхідно відобразити в акті.

Щодо другої причини (придбання основних засобів, які використовуються у господарській діяльності платника податку), - вказати, що було придбано (обладнання, споруда, будівництво об'єкту). Підпунктом 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, та наявності оподатковуваних оборотів протягом цього звітного періоду. Як бачимо, право на податковий кредит платник податку отримує і при придбанні основних фондів у сторонніх організацій, і при їх спорудженні незалежно від строків введення їх в експлуатацію. Проте, головним критерієм для отримання права податкового кредиту на придбання або споруджених основних фондів є їх призначення для використання у господарській діяльності, як це передбачено пунктом 8.2.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Щодо третьої та четвертої причин (наявність залишків готової продукції на складі та придбання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у великих розмірах) - необхідно з’ясувати наявність складських приміщень, на яких зберігаються залишки готової продукції та ТМЦ; зазначити в акті відповідальних за оприбуткування на складі готової продукції та ТМЦ осіб; зіставити приріст ТМЦ з відповідними показниками декларації про прибуток підприємства. У разі відсутності власних складських приміщень за допомогою підрозділів податкової міліції з’ясувати, де містяться залишки готової продукції та ТМЦ.

Щодо п’ятої причини (продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання), - необхідно вказувати відповідність проведеної уцінки товарів вимогам “Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей”, затвердженого Наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 15.12.99 № 149/300 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.99 № 921/4214. У разі, якщо уцінку товарів проведено з порушенням вимог вказаного Положення, без урахування наявності джерела для такої уцінки товарів, що призвело до виникнення від’ємного значення ПДВ і, як наслідок, до бюджетного відшкодування, то суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) за придбані товари на розрахунки з бюджетом не повинні прийматися, оскільки до валових витрат відноситься лише вартість зіпсованих товарів або тих, яких не вистачає при відсутності винних. Як відомо, суми ПДВ, сплачені за придбані товари, відносяться до податкового кредиту, у разі якщо їх вартість відноситься до валових витрат. Крім того, необхідно дотримуватися положень Стандарту 9 “Запаси” бухгалтерського обліку, яким визначено, що суми нестач і витрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках.

Перевірка правильності нараху­вання акцизного збору. При вивченні цього питання необхідно за­стосовувати підхід, аналогічний тому, що був розглянутий під час вивчення порядку проведення камеральної та документальної перевірок правильності нарахування ПДВ.

Отже, під час камеральної перевірки Розрахунку акцизного збору, насамперед, потрібно звернути увагу на своєчасність його по­дання, наявність усіх необхідних додатків та пра­вильність заповнення реквізитів, рядків і колонок.

Перевіряючи перший розділ “Обчислення суми акцизного збору”, слід звернути увагу на правильність і повноту заповнення всіх рядків і колонок. Особливу увагу слід звернути на колонки, в яких указуються неоподатковувані обороти. Заповнюючиці колонки, необхідно перевірити розшифровку неоподатковуваних оборотів, яка обов’язково має додаватися до розрахунку. Також слід встановити правильність застосування ставок акцизного збо­ру. Перевірка першого розділу закінчується арифме­тичними підрахунками суми акцизного збору і порівнянням отри­маного результату з даними підприємства, наведеними в розра­хунку.

Під час перевірки другого розділу “Результати перерахунку акциз­ного збору” слід упевнитись у наявності відповідних платежів. Для цього викорис­товуються дані відділу обліку, де на картках особових рахунків відображаються фактично внесені за звітний період суми. У цьо­му ж розділі відбивається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету.

Якщо підприємство здійснює експортні операції, то необхідно впевнитися, що до розрахунку додані відповідні документи (довідки установ банків про надходження валюти та копії платіжних документів; копії вантажних митних декларацій з відповідним підтвер­дженням митних органів про фактичний перетин митного кордо­ну України та інші). На підставі цих документів перевіряється правильність запов­нення третього розділу розрахунку “Зменшення акцизного збору при експорті підакцизних товарів при розрахунках за іноземну валюту”.

За результатами перевірки податковий інспектор робить позначку про проведення нарахування суми акцизного збо­ру за особовим рахунком платника, а також відмітки про результати попередньої перевірки. При необхідності робить­ся запис про доцільність проведення документальної пере­вірки.

Проводячи документальну перевірку, насамперед, слід зверну­ти увагу на повноту відображення в обліку оборотів з реалізації підакцизних товарів. При цьому треба пам’ятати, що датою реа­лізації є або дата відвантаження продукції, або дата надходження коштів за цю продукцію. Крім того, необхідно впевнитися, що до оподатковуваного обороту також увійшли операції з безоплатної передачі підакциз­них товарів або з їх частковою оплатою; обмінні операції; обороти з реалізації товарів для власного споживання, для своїх працівни­ків, в порядку натуральної оплати праці; обороти з реалізації предметів застави.

При перевірці правильності обчислення оподатковуваного обороту слід мати на увазі, що зараз існують такі групи підакцизних товарів:

- алкогольні напої;

- тютюнові вироби;

- легкові автомобілі та деякі інші транспортні засоби;

- бензин та дизельне паливо.

За всіма видами підакцизної продукції встановлені тверді ставки податку в євро або гривнях на одиницю оподаткування.

Якщо під час перевірки виявлені випадки обміну товарів на території України або використання їх для власного спо­живання, безоплатної передачі в порядку натуральної оплати праці, то необхідно впевнитися, що оподатковуваний оборот був визначений виходячи з середніх цін, які склалися на таку проду­кцію при реалізації на сторону. Під час перевірки також встановлюється обґрунтованість пільг, якими користується підприємство.

Контроль за нарахуванням і сплатою мита.Контроль за нарахуванням і сплатою мита здійснюють митні, податкові органи, КРУ та інші органи у межах своєї компетенції, визначеної законодавством.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов’язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами. Митні органи нараховують мито, виходячи з митної вартості й установлених ставок мита. Тож, перевірці підлягає достовірність митної вартості, зазначеної у вантажній митній декларації. До митної вартості включа­ються ціна товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, пе­ревантаження та страхування до пункту перетину митного кордону, комісійні та брокерські послуги тощо. При явній невід­повідності заявленої митної вартості реальним цінам її величину встановлюють митні органи, виходячи з цін на ідентичні товари чи інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів. При цьому, як допоміжний матеріал, може ви­користовуватись інформація експертних, зовнішньоторговель­них, біржових організацій, дані про тарифи на провезення і стра­хування вантажів, про вартість комісійних і брокерських послуг, про ліцензійні платежі, торговельні знижки та націнки. Переві­ряючи достовірність митної вартості, також слід враховувати, що з метою запобігання її заниженню для нарахування і стягнення податків у повному обсязі з високоліквідних товарів при імпорті, Постановами Кабінету Міністрів України встановлена мінімальна митна вартість на деякі товари. Одне з головних завдань митних органів при здійсненні конт­ролю за правильністю нарахування мита - визначення тарифної позиції, якій відповідає товар або предмет, що перетинає митний кордон. Це необхідно для того, щоб правильно застосувати став­ку мита. Оподатковувані товари зведено в товарну класифікацій­ну схему, що базується на Гармонізованій системі опису і коду­вання товарів. У ній виділяють розділи, глави, товарні позиції і підпозиції. Крім того, для точнішого визначення товарної позиції митні органи керуються такими положеннями:

а) предмети, пред’явлені до митного контролю в розібраному чи незібраному вигляді, класифікуються за тією товарною пози­цією, до якої належить предмет у зібраному вигляді;

б) якщо предмет може бути віднесений до двох або більше то­варних позицій одночасно, перевага віддається товарній позиції, що містить детальніший опис предмета;

в) предмети, що містять суміш різних компонентів або набори, призначені для продажу, які укомплектовано різними предмета­ми, класифікуються за предметом або матеріалом, що визначає товарну характеристику набору.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов’язань (а також податкового боргу) та їх погашенням, за операціями з продажу на митній території України товарів, попередньо ввезених (пересланих) із-за її меж, здійснюють податкові органи.

Контроль за наявністю марок акцизного збору під час ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюють митні органи. Контроль за наявністю марок акцизного збору під час реалізації таких товарів на митній території України здійснюють податкові органи, контрольно-ревізійна служба та органи внутрішніх справ.

У разі застосування до товарів, які були ввезені (переслані) з-за меж митного кордону України, податкових пільг, що надаються законодавчими актами України за умови цільового використання таких товарів, платник податків має надавати митним і податковим органам звіти про напрями їх використання. У разі виявлення під час документальної перевірки податковим органом факту нецільового використання товарів суб'єктом підприємницької діяльності вільної економічної зони або факту заниження суми податкового зобов'язання, заявленої у податковій декларації, податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника за кожним з податків і застосовує штрафні санкції та пеню в порядку, встановленому законодавством.

Інформація про такі факти надсилається податковим органом, який проводив перевірку, до митного органу, що здійснив митне оформлення цих товарів, для подальшого застосування до порушника санкцій, передбачених Митним кодексом України.

У разі виявлення під час документальної перевірки податковим органом факту використання або продажу юридичною чи фізичною особою зазначених товарів, податковий орган інформує про це митний орган, у якому ці товари перебувають під контролем. За отриманою інформацією митний орган здійснює заходи в порядку та в строки, установлені Митним кодексом України.

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте види і структуру декларації з ПДВ.

2. Як визначаються звітні періоди і строки сплати ПДВ?

3. Особливості контролю оборотів з продажу продукції (робіт, послуг).

4. Контроль сум ПДВ, включених до податкового кредиту.

5. Назвіть відмінності між пільговими операціями та операціями, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою.

6. Яка дата є датою збільшення суми податкового зобов’язання з ПДВ?

7. Чи включається у базу нарахування ПДВ акцизний збір?

8. Яка дата є датою збільшення суми податкового кредиту з ПДВ?

9. Як визначається сума податкового кредиту у разі застосування придбаних товарів для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ, і операцій, що не обкладаються ПДВ?

10. Як відображається у податковому обліку ПДВ, сплачений у разі придбання основних фондів?

Тести для самоконтролю знань

1. ПДВ, сплачений у зв’язку з придбанням основних фондів, що підлягають амортизації, включається в податковий кредит:

а) звітного періоду, в якому відбулося таке придбання, при наявності оподатковуваних оборотів;

б) звітного періоду, в якому основні фонди введені в експлуатацію;

в) звітного періоду, в якому відбулося таке придбання, незалежно від наявності оподатковуваних оборотів.

2. В базу нарахування податкового зобов’язання з ПДВ не включається:

а) отримана підприємством попередня оплата продукції;

б) акцизний збір;

в) вартість зворотної тари;

г) натуральні виплати у рахунок оплати праці працівників підприємства;

д) передача товарів в межах балансу платника ПДВ для невиробничого використання.

3. В суму податкового кредиту не включається:

а) ПДВ, сплачений платником податку у зв’язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат;

б) ПДВ, нарахований платником податку у зв’язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат;

в) ПДВ, сплачений платником податку у зв’язку з придбанням основних фондів та нематеріальних активів, що підлягають амортизації;

г) немає вірної відповіді.

4. Датою виникнення права платника ПДВ на податковий кредит при здійсненні бартерних операцій є :

а) дата відвантаження продукції;

б) дата оприбуткування продукції;

в) дата події а) чи події б), яка відбулася раніше;

г) дата події а) чи події б), яка відбулася пізніше.

5. Здійснення господарських операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ:

а) зменшує суму податкових зобов’язань і податкового кредиту платника ПДВ;

б) зменшує суму податкових зобов’язань платника ПДВ, суму податкового кредиту не зменшує;

в) правильної відповіді немає.

6. Здійснення господарських операцій, що не оподатковуються ПДВ:

а) зменшує суму податкового зобов’язання і суму податкового кредиту платника ПДВ;

б) зменшує суму податкового зобов’язання платника ПДВ, суму податкового кредиту не зменшує;

в) правильної відповіді немає .

7. До операцій, що звільнені від оподаткування, відносяться:

а) перевезення пасажирів приміським автотранспортом;

б) розрахунково-касове обслуговування підприємства у банку;

в) продаж цінних паперів за кошти;

г) передача майна у статутний фонд в обмін на корпоративні права.

8. Якщо оподатковуваний ПДВ оборот за звітний рік склав 88400 грн., то у наступному році підприємство:

а) не буде платником ПДВ;

б) буде платником ПДВ з місячним податковим періодом;

в) буде платником ПДВ з квартальним податковим періодом;

г) буде платником ПДВ з місячним або квартальним податковим періодом (за вибором платника).

9. Послуги комерційного банку з розрахунково–касового обслуговування клієнтів:

а) не оподатковуються ПДВ;

б) оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;

в) оподатковуються ПДВ за звичайною ставкою.

10. Декларація з ПДВ за квартал надається платником у податкову інспекцію:

а) протягом 40 днів, що настають за звітним кварталом;

б) до 20 числа наступного місяця;

в) обидві відповіді правильні.