Збір за забруднення навколишнього природного середовища.

При перевірці збору за забруднення навколишнього природного середовища слід враховувати, що він справляється за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів.

Територіальні органи Мінекоресурсів подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.

Подання до податкової інспекції розрахунку збору і його сплата здійснюються платниками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному кварталу.

Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів.

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів, визначених за місцем знаходження цих джерел.

Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду і коригуючих коефіцієнтів, визначених за місцем реєстрації платників.

За понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі. У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

При перевірці треба упевнитися, що збір, який справляється за скиди та розміщення відходів у межах лімітів, віднесено на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - сплачено за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності включають збір до складу витрат виробництва (обігу).

Збір на розвиток виногра­дарства, садівництва та хмелярства. Платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.

При документальній перевірці встановлюється достовірність об’єкта нарахування збору, тобто суми виручки з урахуванням ПДВ та акцизного збору. Слід зазначити, що сума збору включається до валових витрат платника. А це озна­чає, що зайво нарахована сума зменшить оподатковуваний при­буток і призведе до заниження податку на прибуток.

Місцеві податки та збори.

Податок на рекламу. Платниками податку на рекламу є рек­ламодавці, але фактично перераховують цей податок до бюджету виготовлювачі реклами. При перевірці слід встановити правиль­ність визначення об’єкта оподаткування. При цьому слід пам’я­тати, що об’єктом оподаткування є вартість послуг з виготовлення реклами. Найвірогідніша помилка з цього приводу — нарахування податку з собівартості рекламних послуг. Увага звертаєть­ся також на правильність застосування ставок податку: 0,1% - за розміщення одноразової реклами всіх видів; 0,5% - за розмі­щення реклами на триваліший час; 0,3% - за розміщення реклами на майні, товарах народного споживання та одязі. Важливою складовою перевірки є встановлення обґрунтованості пільг. Так, від податку звільняється реклама благодійних заходів, інформа­ційні табло, які розміщуються в приміщеннях, що використовую­ться для реалізації товарів, оголошення про зміни місцезнахо­дження підприємств або зміни номерів телефонів, факсів, оголо­шення органів державної влади, які містять інформацію, пов’я­зану з виконанням покладених на них функцій.

У деяких випадках рекламні роботи можуть виконувати без­посередньо самі рекламодавці. В такому разі об'єктом для нара­хування податку є обсяг виконаних робіт, виходячи з фактичних витрат на виготовлення реклами.

Комунальний податок. Комунальний податок визначається за формулою:

Кп = Чср х Нмiн х 10/100,

де: Кп — сума комунального податку;

Чсп — середньоспискова чисельність постійних працівників;

Нмін — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При перевірці необхідно звернути увагу на правильність визначення середньоспискової чисельності працівників, що приймається для розрахунку. До цього показника не повинні входити працівники, прийняті на роботу за сумісництвом. Основними формами первинної документації, що підтверджують правильність включення працівників у середньоспискову кількість, є: наказ про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, про закінчення трудового договору; табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості; довідки з основного місця роботи тих осіб, які працюють за сумісництвом.

Перевіряючи правильність арифметичних підрахунків, слід мати на увазі, що зайво нарахована сума комунального податку збільшує валові витрати, а значить зменшує оподатковуваний при­буток. У такому разі особі, яка здійснює перевірку, необхідно скоригувати суму податку на прибуток і нарахувати штрафні санкції.

Звільняються від сплати комуналь­ного податку бюджетні установи, сільськогосподарські підпри­ємства, метробуд і метрополітен, державні підприємства кому­нального господарства, які отримують дотації з бюджету, а також підприємства, що у відповідності з чинним законодавством зві­льнені від сплати податку на прибуток.

Збір за використання місцевої символіки. Під час перевірки необхідно встановити:

- наявність дозволу Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища на виготовлення продукції з використанням місцевої символіки;

- достовірність обсягів виготовленої продукції з використанням місцевої символіки за період, що перевіряється;

- ставку (1% від об’єкта, вказаного у попередньому пункті) та результати розрахунків.

Аудит амортизаційних відрахувань.Аудит нарахування амортизації у податковому обліку передбачає перевірку:

- правильності визначення об’єктів амортизації та можливого встановлення фактів нарахування амортизаціїна об’єкти невиробничого призначення;

- правильності визначення балансової вартості груп основ­них фондів, до яких застосовуються норми амортизації; правильності застосування норм амортизаційних відрахувань; під час аудиту слід зважати на те, що всі основні фонди для нарахування амортизації поділяються на групи, до кожної з яких застосовується відповідна норма амортизаційних відрахувань, а саме:

- перша група - будівлі, споруди, їх структурні компоненти, передавальні пристрої – 1,25% на квартал у 2003 році, 2% - з 01.01.2004 р.;

- друга група - автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них – 6,25% на квартал у 2003 р., 10% - з 01.01.2004 р.;

- третя група - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2, 4 – 3,75% на квартал у 2003 році, 6% - з 01.01.2004 р.;

- четверта група - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, засоби зчитування або друку інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, придбані з 2003 р. – 15% за квартал.

Неправильний розподіл основних фондів по групах може призвести до помилкового нарахування амортизації і оподат­ковуваного прибутку;

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду роз­раховується за такою формулою:

Бз = Бп + Пп - Вп - Ап,

де: Бз - балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Бп - балансова вартість групи на початок попереднього періоду;

Пп - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модер­нізації та інших поліпшень основних фондів протягом попереднього звітного періоду у межах норм;

Вп - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом попереднього періоду;

Ап - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у попередньому періоді.

Приклад. Вартість 4–ї групи основних фондів на початок другого кварталу складає 40 тис. грн. Протягом другого кварталу введені основні фонди на суму 8 тис. грн. та виведені основні фонди на суму 12 тис. грн. Розрахувати суму амортизаційних відрахувань по 4–й групі основних фондів за другий та третій квартали.

Сума амортизаційних відрахувань за другий квартал:

40 000 * 0,15 = 6 000 грн.

Балансова вартість основних фондів на початок третього кварталу:

40 000 + 8 000 – 12 000 – 6 000 = 30 000 грн.

Сума амортизаційних відрахувань за третій квартал:

30 000 * 0,15 = 4 500 грн.

Особливу увагу при перевірці цього питання слід приділяти правильності збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів. Так, у разі продажу об’єктів 1–ї групи основних фондів та нематеріальних активів сума перевищення виручки над їх балансовою вартістю включається до складу валових витрат. Навпаки, сума перевищення балансової вартості над виручкою зараховується до валових витрат. Це правило не розповсюджується на продаж основних фондів груп 2, 3 і 4: у разі продажу об’єктів зменшується вартість групи на суму вартості продажу таких основних фондів.

Слід також зважати на правильність податкового обліку витрат на поліпшення основних фондів. Так, амортизації не підлягають та відносяться до складу валових витрати підприємства на придбання, ремонт, реконструкцію, модерніза­цію чи інші поліпшення виробничих фондів у розмірі 10% від сукупної вартості груп основних фондів на початок звітного періоду. Витрати, що перевищують таку суму, збільшують балансову вартість основних фондів та розподіляються пропорційно фактичним витратам на ремонт груп основних фондів (і об’єктів 1 – ї групи основних фондів) на початок звітного кварталу.

Приклад. Розподілити вартість витрат, здійснених на ремонт основних фондів. Вартість основних фондів на початок звітного періоду складає 10000 грн. Витрати на ремонт у звітному періоді – 4000 грн., у т.ч. по групах:

1 група – 0 грн.;

2 група – 1000 грн.;

3 група – 1800 грн.;

4 група – 1200 грн.

До складу валових будуть включені витрати у розмірі 10% від суми 10000 грн.:

10000 * 0,1 = 1000 грн.

На збільшення балансової вартості основних фондів буде віднесено:

4000 – 1000 = 3000 грн., у т.ч. по групах:

1 група: -

2 група : 3000 / 4000 * 1000 = 750 грн.;

3 група: 3000 / 4000 * 1800 = 1350 грн.;

4 група: 3000 / 4000 * 1200 = 900 грн.

Оподаткування дивідендів.При проведенні аудиту оподаткування прибутку підприємстватреба знати, що виплати дивідендів власникамкорпоративних прав здійснюються пропорційно їх частці у статутному фонді, незалежно від наявності оподатковуваного прибутку. Джерелом їх сплати є власні кошти підприємства. Одночасно з виплатою дивідендів до бюджету вноситься авансовий внесок податку на прибуток у розмірі діючої ставки від суми дивідендів без зменшення такої виплати.

Нарахована далі сума податку на прибуток за звітний період зменшується на суму авансового внеску, сплаченого при виплаті дивідендів. У разі збиткового результату авансовий внесок збільшує від’ємне значення податкових зобов’язань.

Ці норми оподаткування дивідендів не розповсюджується на платників єдиного податку – емітентів корпоративних прав.

Сума дивідендів, що отримують юридичні особи, не включається до складу валового доходу. Дивіденди фізичних осіб–оподатковуються згідно з нормами законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб.

Приклад.Перевірканарахування податку на прибуток за 1 квартал (грн.)

*) приросту (убутку) придбаних матеріалів за звітний період не відбулося

**) 10 000 грн.(операція 6) - 2 000 грн. *2 (операція 16) = 6 000 грн.

Об’єкт оподаткування податком на прибуток:

119 000 - 103 500 - 2500 = 13 000(грн.)

Податок на прибуток: 13 000 х 0,3 = 3 900 (грн.).

Зменшено на суму авансового платежу податку на прибуток:

3 900 - 2 150 = 1750 (грн.).

Припустимо, що платник помилково включив суму 1500 грн. (операція 21) до складу валових витрат, що було виявлено під час перевірки у грудні, тобто кількість податкових періодів дорівнює 3.

Сума донарахованого податку складе: 1500 * 30/100 = 450 (грн.)

Сума фінансових санкцій: 450 * 10/100 * 3 = 135(грн.), що менш, ніж 10 НМДГ. Отже, буде застосована фінансова санкція у сумі 170 грн.

Запитання для самоконтролю

1. Як визначається оподатковуваний прибуток звітного періоду? Як впливають на його величину збитки минулих періодів? Сплата дивідендів?

2. Назвіть особливості формування валових доходів.

3. Назвіть особливості формування валових витрат.

4. Назвіть основні положення, що застосовуються при розрахунку амортизаційних відрахувань.

5. Які податки включаються до складу валових витрат?

6. Які види штрафних санкцій застосовуються за результатами документальних перевірок?

7. Особливості контролю за нарахуванням податків, зборів та інших обов’язкових платежів у складі валових витрат.

8. Яким чином у податковому обліку відображаються операції з продажу основних фондів?

9. Чи сплачують вищі навчальні заклади:

а) податок на прибуток;

б) комунальний податок?

Тести для самоконтролю знань

1. При складанні декларації про податок на прибуток приріст залишків балансової вартості матеріальних цінностей на кінець звітного кварталу у порівнянні з його початком:

а) додається до суми валового доходу звітного кварталу;

б) вираховується із суми валових витрат звітного кварталу;

в) не враховується при визначенні валових витрат.

2. Яке з наведених положень відповідає діючій нормі про віднесення представницьких витрат до складу валових?

а) розмір представницьких витрат не повинен перевищувати 2% від оподатковуваного прибутку за попередній квартал;

б) розмір представницьких витрат і витрат на безоплатну роздачу продукції в рекламних цілях не повинен перевищувати 2% від оподатковуваного прибутку за попередній рік;

в) розмір представницьких витрат і витрат на безоплатну роздачу продукції в рекламних цілях не повинен перевищувати 4% від оподатковуваного прибутку за попередній квартал;

г) правильної відповіді немає.

3. Утримання якого об’єкта соціальної інфраструктури не може здійснюватися за рахунок валових витрат платника податку на прибуток?

а) їдальні ( на балансі з 02.02.97);

б) спортивного залу (на балансі з 03.12.96);

в) дитячого табору відпочинку (на балансі з 06.06.95);

г) гуртожитку ( на балансі з 10.09.97);.

4. Критеріями віднесення матеріальних цінностей до основних фондів платника податку на прибуток є :

а) термін використання матеріальних цінностей в господарській діяльності платника податку;

б) вартість матеріальних цінностей;

в) вартість матеріальних цінностей та термін їх використання в господарській діяльності платника податку.

5. Датою збільшення валового доходу при здійсненні бартерних операцій платником податку на прибуток є дата:

а) відвантаження продукції;

б) оприбуткування продукції;

в) події а) чи події б), яка відбулася раніше;

г) події а) чи події б), яка відбулася пізніше.

6. Балансова вартість валових доходів, отриманих в іноземної валюті протягом кварталу, при складанні декларації про прибуток підприємства за звітний період перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ, який діяв:

а) на дату виникнення доходів в іноземній валюті;

б) на останню дату звітного кварталу;

в) на початок звітного кварталу.

7. До валових витрат торговельної компанії включаються :

а) витрати на паливно-мастильні матеріали для легкових автомобілів, що перебувають на балансі компанії ( у розмірі 50%);

б) витрати на технічне обслуговування легкових автомобілів, що перебувають на балансі компанії;

в) витрати на паркування легкових автомобілів.

8. Збитки, нараховані по декларації про прибуток підприємства за II квартал поточного року:

а) зменшують об’єкт оподаткування за 1-е півріччя, розрахований наростаючим підсумком з початку року;

б) зменшують об’єкт оподаткування наступних звітних періодів;

в) не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування наступних звітних періодів.

9. У разі продажу окремого об’єкта основних фондів 2-ої групи:

а) балансова вартість 2-ої групи основних фондів зменшується на вартість продажу такого об’єкта;

б) валові доходи платника податку на прибуток збільшуються на суму виручки від продажу такого об’єкта;

в) валові доходи платника податку на прибуток збільшуються на суму перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю такого об’єкта.

10. Сума амортизаційних відрахувань за основними фондами, придбаними платником податку на прибуток у 2004 р., визначається за звітний квартал виходячи з:

а) балансової вартості основних фондів на початок звітного кварталу і норм амортизаційних відрахувань: 2%, 10%, 6%, 15% відповідно по 1, 2, 3, 4-ій групі основних фондів;

б) балансової вартості основних фондів на кінець звітного кварталу і норм амортизаційних відрахувань: 1,25%, 6,25%, 3,75%, 2% відповідно по 1, 2, 3, 4-ій групі основних фондів;

в) балансової вартості основних фондів на початок звітного кварталу і норм амортизаційних відрахувань: 1,25%, 6,25%, 3,75% і 15% відповідно по 1, 2, 3, 4-ій групі основних фондів.