Діалектика – вчення про розвиток.

Найважливішою формою руху матерії є розвиток, і оскільки він має місце і в зовнішньому об’єктивному світі, і в світі суб’єктивної людської діяльності, вивчення його найбільш загальних закономірностей складає завдання філософії.

Відповідь на питання, що таке розвиток і які його найбільш загальні закономірності, дає особлива філософська теорія, що має назву „діалектика”.

Замислюючись над змінами в духовному та матеріальному житті, ми помічаємо, що скрізь постійно з’являється щось нове, незвичне, таке, що вимагає від нас певної підготовки, швидкості реакції, передбачення наслідків тощо.

Виникає питання, чи являє собою процес появи нового закономірну рису природи, суспільства і мислення, чи ця новизна обманна, ілюзорна? Чи можемо ми передбачити появу нового і керувати відповідними процесами?

Процес появи нового – характерна риса особливої форми руху або змінності, що називається розвитком.

Різні форми розвитку давно привертали увагу людей поряд з уявленнями про хаотичність, незмінність або вічну повторюваність явищ і процесів. З часом були знайдені вагомі докази того, що розвиток існує об’єктивно.

Різні науки показали, що розвиваються Всесвіт, Сонячна система, Земля, живі організми, суспільство, нарешті, сама людина, її світогляд.

Але жодна з наукових дисциплін не розглядає розвиток в його загальності. Розгляд „розвитку” як загальної універсальної категорії, яка відображує одну з найважливіших особливостей всіх форм руху, складає завдання філософії, а точніше, особливого філософського вчення, або теорії, що називається діалектикою.