Осушення боліт - переваги й недоліки.

Болота й заболочені землі будучи своєрідними й багато в чому цінними природними комплексами є мало придатними для життя й роботи людини. Достатньо згадати їх важку прохідність, хмари комарів і гнусу в літній період.

Здавна в усьому світі проводилися работи по осушенню (штучному зниженню рівня ґрунтових вод) боліт і заболочених земель. Великі площі боліт довелось осушити при будівництві таких міст як Москва і, особливо, Санкт-Петербург. Загалом, на території Російської імперії широкомасштабні работи по осушенню боліт почалися наприкінці 19 століття й досягли найбільшого розмаху вже в СССР у 1960-70 роках.

У північних районах європейської частини Росії було осушено близько 3% всієї території, у Білорусі - понад 10%, в країнах Балтії - більше 20%. В Україні осушення зазнала головним чином територія Полісся.

Значення осушення боліт:

1 – При правильному проведенні осушувальної меліорації (наприклад, при недопущенні „переосушки” земель) досягається висока продуктивність сільськогосподарських і лісових угідь. А саме з’являється можливість розвивати високопродуктивне сільське господарство (вирощувати кормові, зернові, овочеві культури, використовувати осушені території під сіножаті та пасовища).

При „пересушці” ж відбувається швидка деградація земель: виснажуються запаси органіки, які містяться у торфовищах, рослини відчувають дефіцит вологи, посилюється небезпека пожеж, як це неодноразово бувало в посушливі роки на Поліссі і в Мещері.

Жарким літом 1972, 1998, 2003-2005 та ряду інших років пожежі на болотах и торфовищах Підмосков’я набували масштабів стихійного лиха, а Москва протягом кількох діб була покрита „димовою завісою”. Пожежі у торфовій товщі небезпечні через те, що поширюються під земною поверхнею, і їх надто важко загасити. Пожежі на торфовищах можуть тривати багато місяців.

2 – Розробка торфових родовищ - промислового скупчення торфу.

Торф використовується:

- як паливо (у вигляді торфових брикетів (перші російські

електростанції (Шатурська, Каширська) були збудовані на базі

використання торфу як палива));

- у сільському господарстві (як добриво);

- у хімічній промисловості (виробляють торфову смолу (бітум) – складну суміш хімічних сполук (фенолів та їх ефіри, парафіни, воски та ін), аміак, торфовий віск (застосовується для модельних складів точного лиття, просочування електродів тощо), торфовий кокс (сировина для агломерації залізних руд) та ін.);

- у харчовій помисловості (виробництво винного спирту (з моху));

- у будівництві (як будівельний матеріал);

- як теплоізоляційний матеріал;

- у медицині (торфолікування – вид грязелікування (аплікації з торфу підігрітого до температури 42-52 °С, який відповідає певним вимогам)).

Світові запаси торфу становлять близько 500 млрд. т (1990 р). За розмірами видобутку торфу в світі домінують Росія (1 – ше місце (запаси 186млрд. т. – (з них 100 млрд. т у Західному Сибіру)), Канада, Фінляндія та США.

Особливості впливу боліт та наслідків їх осушення на стік річок:

- із заболочених територій, через випаровування і транспірацію, в річки стікає менше води ніж з незаболочених;

- в результаті осушення, випаровування зменшується і відповідно збільшується стік річок;

- в зоні достатнього зволоження збільшення середнього стоку після осушення боліт відбувається внаслідок спрацювання вікових запасів підземних вод;

- весняний стік після осушення боліт в одних випадках збільшується, а в інших зменшується;

- болота в цілому не сприяють збільшенню меженного стоку, тому що влітку з них випаровується багато вологи, а поверхневий стік при цьому зменшується.

Загалом же вплив боліт на стік річок не однозначний. У зоні достатнього та надмірного зволоження болота практично не впливають на норму річного стоку і знижують максимальний стік річок. болотні масиви, де значні площі зайняті озерами, сприяють регулюванню стоку річок. За наявності болотних масивів у районах недостатнього зволоження річковий стік зменшується порівняно з незаболоченими водозаборами. Значне осушення боліт негативно впливає на малі водостоки.

Невдалі, у багатьох випадках, спроби осушення земель посилили позиції тих, хто виступає проти цього виду меліорації. Однак світовий досвід, у тому числі Фінляндії, Швеції, США, Канади, свідчить про те, що людству не обійтись без осушення боліт і заболочених земель. Але такі заходи повинні узгоджуватись із збереженням певного проценту території, зайнятої цими унікальними природними комплексами.

Лабораторні завдання:

1. Використовуючи матеріали підручників з гідрології та дані з Географічної енциклопедії України охарактеризуйте у вигляді таблиці (табл. 17) типи боліт за особливостями живлення і характерними рослинами.

Таблиця 17

Живлення і види рослинна болотах різних типів

2. Проаналізуйте наявні літературні і картографічні матеріали й заповніть таблицю (табл..18).

Таблиця 18

Райони найбільшого поширення боліт

3. Використавши підручники, опишіть елементи рельєфу боліт та елементи внутрішньоболотної гідрографічної сітки.

4. Опишіть особливості використання болотних масивів в Україні.

Контрольні запитання:

1. Що таке болото? Чим болота відрізняються від заболочених земель?

2. Які причини утворення боліт?

3. Назвіть і коротко охарактеризуйте основні типи боліт.

4. Які існують джерела живлення боліт?

5. Охарактеризуйте водний баланс боліт.

6. Який шар у болотному масиві називають діяльним, а який інертним?

7. Водний режим боліт і рух води в болотах.

8. Які чинники визначають термічний режим боліт?

9. Охарактеризуйте сезонні та добові коливання температури в болотних

масивах.

10. Як болота впливають на річковий стік?

11. Які існують закономірності розподілу боліт на планеті?

12. Охарактеризуйте поширення боліт в Україні.

13. Яка роль боліт у географічній оболонці?

14. Які ви знаєте переваги й недоліки осушення боліт?

15. У яких галузях народного господарства використовується торф?

Тема 9.Л Ь О Д О В И К И