Утворення, живлення і будова льодовиків.

Утворення льодовиків відбувається завдяки накопиченню та перекристалізації атмосферних опадів. Живлення льодовиків відбувається:

- через атмосферні опади;

- внаслідок сублімації (до 10%) утворюється паморозь, яка на льодовиках Антарктиди за рік утворює шар у 22 мм;

- сніг, що переноситься до льодовиків вітром;

- за рахунок снігу лавин.

Тверді опади, нагромаджуючись на дні та схилах западин, починають формувати льодовики. Виникнення і розвиток льодовиків тісно пов’язані з кліматом, рельєфом і таким метеорологічним явищем як альбедо. Для існування льодовиків потрібний вологий клімат з від’ємними зимовими та літніми температурами. Варто зазначити, що влітку можуть спостерігатися і плюсові температури, але період з теплою погодою має бути коротким, щоб сніг, який випав, не встиг розтанути.

Як зазначалось вище (п.1), льодовики мають області живлення (акумуляції) і абляції.

Перша з них розташовується вище снігової лінії. Саме в ній відбувається накопичення снігу у від’ємних формах рельєфу. Тут він періодично розтає (вдень) та замерзає (вночі) утворюючи наст. З часом, згори на нього випадає або привноситься вітром новий шар свіжого снігу. Це повторюється регулярно. В результаті маса снігового покриву постійне зростає і призводить до його ущільнення. Внаслідок цього, нижні, найбільш спресовані шари снігу, переходять у пухирчасту сіро-білу масу, яка складається з деформованих льодових зерен. Ця маса називається зернистим льодом або фірном і має щільність 0.3-0.5.

Він має шарувату будову і різну потужність прошарків, оскільки товщина снігових покривів, з яких він утворився, нерівномірна. З часом фірн все більше ущільнюється і переходить у білий фірновий лід (щільність 0.85), а далі в чистий прозорий лід блакитного кольору (щільність 0.88-0.94), який називається льодовиком або глетчерним льодом. Підраховано, що на утворення 1м³глетчерного льоду витрачається близько 11м³снігу.

Зміна кольору та щільності льоду при формуванні льодовиків зумовлена елімінуванням (видаленням) з маси льоду пухирців повітря. Зокрема, пухкий(свіжий) сніг містить до 90% повітря, фірн – 60%, фірновий лід – 30%, глетчерний – 15%, а маса 1м³ складає відповідно 92кг, 367, 642 та 917 кг.

Важливе значення при утворенні льодовиків має режеляція (змерзання окремих брил при стиканні). При температуру 0ºС режеляція відбувається за нормального тиску, а при більш низьких температурах – за підвищеного.

Слід відзначити, що в будові льодовиків виділяють 2 основні частини. Верхню – крихку і нижню – пластичну. Така будова льодовиків має важливе значення для оцінки їх динамічних властивостей (руху).

Важливою властивістю льоду є його пластичність (здатність текти під дією сили ваги). Вона також залежить від температури й тиску. Чим ближче показники температури до 0ºС і, чим більшого тиску зазнає лід, тим еластичнішим він стає.

Під дією сили тяжіння та пластичності льодовики рухаються (сер. V = 0.5м/добу; макс. V = 40м/добу (Гренландія - льодовик Якобсхавн, що впадає в затоку Диско, має швидкість понад 7 км за рік)). Дуже рухомими є пульсуючі льодовики. В їх житті періоди відносного спокою, що тривають від 10 до 50-100 років, чергуються з періодами коротких, швидких рухів, або пульсацій, під час яких швидкість руху льодовика може досягнути 100-120 м за добу, а його язик зміститися на 10-15 км. це нерідко призводить до катастрофічних наслідків - ледяних обвалів, снігових лавин, проривів підпруджених озер, паводками й селями. Широко відомими стали зрушення памирського льодовика Ведмежий у 1963 та 1973 роках, які на щастя, не призвели до стихійного лиха.Під час руху льодовика на його тілі виникають поперечні та поздовжні тріщини(сер. h = 50м; макс. h = 250м). Подібно до річок, льодовики при зустрічі можуть зливатися в один великий льодовик. Інколи трапляються двохярусні льодовики, які утворюються шляхом натікання одного льодовика на інший.

В області абляції відбувається зменшення маси льоду в результаті танення, відколювання, випаровування та здування снігу вітром.

Загалом маса льодовиків змінюється у часі, головним чином у зв’язку зі зміною клімату. В геологічному минулому неодноразово були періоди коли льодовики займали значно більшу площу, ніж зараз.