Термічний режим боліт.

Термічний режим боліт визначається:

1. – кліматичними умовами території;

2. – водно-тепловими властивостями торфу (теплоємністю

(залежить від вмісту повітря і, особливо, води),

теплопровідністю);

3. – особливостями діяльного шару.

Амплітуда коливання температури торф’яних відкладів залежить від глибини їх залягання – чим глибше, тим менша амплітуда коливання температури.

В умовах помірного клімату добовий хід температури у діяльному шарі торфового болота помітний лише до глибини 15-25см, а сезонні коливання температури спостерігаються до глибини 3-3.5м. На глибинах же, що перевищують 35-40см не відбувається змін добової температури, а глибше 4-5м - сезонної.

Добові й сезонні коливання температури в торф’яному болоті менші, ніж у мінеральному ґрунті. Із збільшенням вологості просліджується тенденція до зменшення коливань.

Безпосередньо на поверхні болота добові коливання температури значні. Це викликано тим, що тут майже відсутня передача тепла на глибину. Максимальні літні температури на поверхні мохових боліт можуть досягати 50ºС, що сприяє підвищеному випаровуванню.

В умовах холодного та помірного клімату болота замерзають через 15-17 днів після переходу температури повітря через 0ºС, - пізніше озер і річок. Болота перехідного типу починають замерзати одночасно з замерзанням мінеральних ґрунтів. Сфагнові ж болота замерзають пізніше.

Глибина промерзання торфо-болотної маси становить від19до 42см, що значно менше ніж глибина промерзання мінеральних ґрунтів. Максимальна глибина промерзання торф’яників – (60-65)см.

Відтавання боліт залежить від кліматичних умов, товщини мерзлого ґрунту і снігового покриву, тому його строки будуть різні в окремих болотних ландшафтах.