Методи кадастрових знімань

Для здійснення кадастрових знімань створюється знімальна основа до густоти пунктів,яка буде забезпечувати проведення знімальних робіт. Густота і розташування пунктів знімальної основи визначається ситуацією на кадастровому об’єкті і вибраною технологією робіт. Найчастіше координування точок поворотів меж і знімання деталей ситуації здійснюють шляхом прокладання теодолітних або полігонометричних ходів з прив’язкою до пунктів ДГМ. Координати точок теодолітних ходів та полігонів повинні вираховуватися в державній системі координат.

При зніманні меж великих землеволодінь чи землекористувань часто прокладають теодолітні ходи значної довжини, що призводить до накопичення похибок вимірів. Для уникнення цього, а також для передачі координат та напрямків вихідних сторін, з метою орієнтування систем теодолітних ходів та полігонів здійснюється геодезична прив’язка їх до пунктів ДГМ.

Найбільш простим методом геодезичної прив’язки є безпосереднє включення одного із пунктів ДГМ в систему теодолітних ходів.

У випадку неможливості включення кутів поворотів меж і межових знаків безпосередньо в ходи геодезичної основи для їх координування використовують різні засічки (пряма, зворотна, лінійно-кутова, лінійна) та метод перпендикулярів.

При цьому слід дотримуватися таких вимог: визначення координат прямою кутовою і лінійною засічкою – не менше як із трьох пунктів геодезичної основи, лінійно-кутовою (полярною) засічкою – з двох пунктів, зворотною кутовою засічкою –із чотирьох пунктів.

У всіх випадках при координуванні кутів поворотів меж і межових знаків повинен бути незалежний подвійний контроль – визначення з двох пунктів геодезичної основи.

При різних методах координування кутів поворотів меж і межових знаків розходження їх положення, одержаного з двох незалежних визначень, не повинно перевищувати 0,15 м.

Середня квадратична похибка визначення координат кутів поворотів меж і межових знаків не повинна перевищувати 0,10 м, що відповідає 0,2 мм в масштабі плану 1:500.