Мета і зміст виявлення та оцінювання хімічної обстановки

Хімічна обстановка (ХО) – це зараження атмосфери, місцевості сильно діючоми отруйними речовинами (СДОР) унаслідок промислової аварії, що потребує певного захисту людей і довкілля.

Хімічна обстановка характеризується масштабом (розмірами зон) і ступенем зараження (концентраціями СДОР, мг/л, г/м³) і може бути виявлена методом прогнозування або за даними хімічної розвідки.

Виявлення ХО – це отримання ймовірної інформації про хімічну обстановку, що може скластися на території регіону, об’єктах господарювання. Вона може здійснюватись мотодлм прогнозування або за даними розвідки.

Оцінювання ХО – це розв’язання задач і формування висновків з аналізу наслідків і ступеня впливу хімічного забруднення на життєдіяльність людей регіону, об’єктів господарювання та визначення заходів щодо їх захисту.

Прогнозування і оцінювання ХО у разі аварій на ХНО і транспорті (автомобільному, трубопровідному, залізничному, річковому, морському) здійснюється для визначення можливих наслідків аварії, послідовності дій у зоні зараження і вживання заходів щодо захисту людей (аварійне прогнозування). Для визначення ступеня хімічної небезпеки об’єктів, які зберігають або використовують СДОР, та адміністративно-територіальних одиниць (АТО), у межах яких живе населення, для якого існує ризик ураження СДОР, а також для завчасного складання планів здійснення заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварій проводять довгострокове прогнозування.

Критеріями, за якими класифікують території та об’єкти щодо їх хімічної небезпеки, є кількість населення і розмір площі, що можуть опиниться в зону можливого хімічного зараження у випадку аварії на ХНО (табл. 4.11).

Таблиця 4.11.Критерії класифікації адміністративно-територіальних
одиниць і хімічно небезпечних об’єктів (крім залізниць)

Під час прогнозування хімічної обстановки визначають параметри двох зон: зони можливого хімічного зараженя і прогнозованої зони хімічного зараження.

Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) – це територія, у межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари СДОР з небезпечними для людини концентраціями. Зону наносять на карту (план місцевості) у вигляді кола, півкола, чвертькола, однієї восьмої кола залежно від швидкості вітру.

Радіус кола (сектора) дорівнює глибині поширення хмари зараженого повітря Г, а бісектриса сектора збігається із віссю сліду хмари та орієнтована в напрямку вітру (рис. 4.5).

Вихідні дані для аварійного прогнозування та оцінювання ХО такі:

а) для хімічно небезпечного об’єкта:

– тип та кількість СДОР на об’єкті Q, т;

– умови зберігання СДОР: у баках (не обваловані, обваловані, висота обвалування Н, м), у трубопроводах;

– характер місцевості між ХНО та об’єктом господарювання, відносно якого здійснюється прогнозування: відкрита, закрита (міська, сільська забудова, ліс); ширина закритої місцевості L, км; відстань до закритої місцевості, R, км (рис. 4.6);

Рис. 4.5. Зони можливого хімічного зараження залежно від швидкості вітру

Рис. 4.6. Положення зон хімічного зараження під час аварії на ХНО
за прогнозом:

1 – хімічно небезпечний об’єкт (район аварії); 2 – напрямок приземного вітру;
3 – лісовий масив; 4 – об’єкт господарювання; L – довжина лісового масиву;
R₀ – відстань об’єкта господарювання від XHО; ЗМХЗ – зона можливого хімічного зараження; ПЗХЗ – прогнозована зона хімічного зараження; Г_ПЗХЗ – глибина прогнозованої
зони хімічного зараження; Ш_ПЗХЗ – ширина прогнозованої зони хімічного зараження;
b₀ – азимут об’єкта господарювання (90°); b_В – азимут вітру (270°);
R – відстань закритої ділянки місцевості (лісу) від ХНО

б) для об’єкта господарювання, відносно якого здійснюється прогнозування та оцінювання ХО:

– розташування ОГ відносно ХНО (азимут b_о, ...°);

– відстань ОГ від ХНО R₀, км;

– розмір ОГ (довжина, ширина або діаметр), км;

– забезпеченість виробничого персоналу засобами захисту, %;

в) для метеорологічних умов:

– напрямок (азимут b_о, ...°); швидкість вітру (V, м/с);

– температура повітря(^oС);

– ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП): інверсія, ізотермія, конвекція.

Визначають:

1. Параметри зон хімічного зараження (глибину Г, ширину Ш, площу S).

2. Час підхода хмари зараженого повітря до об’єкта господарювання, стосовно якого здійснюється прогнозування та оцінювання обстановки t_підх, хв.

3. Час уражальної дії СДОР t_ур, год.

4. Можливі втрати на об’єкті господарювання від урожаючої дії СДОР.

У висновках з розв’язання задач зазначають:

– чи опиниться об’єкт в зоні хімічного зараження;

– можливі способи захисту людей залежно від параметрів зони зараження, часу підходу хмари СДОР і тривалості уражаючої дії СДОР;

– доцільні заходи щодо захисту людей і запобігання втратам.

Примітки:

Для довгострокового (оперативного) прогнозування щоб визначити масштаби хімічного зараження, а також класифікацію хімічно небезпечних об’єктів та АТО (див. табл. 4.11) використовують такі умови і вихідні дані:

а) масу викинутої СДОР – в одиничній максимальній ємності; розлив залежно від умов зберігання («вільно» або «у піддон»). На воєнний час та для сейсмонебезпечних районів – загальну кількість СДОР на об’єкті, розлив – «вільно».

б) метеоумови: швидкість вітру V = 1 м/с; температура +20 °С; СВСП – інверсія; напрямок вітру не враховується, а поширення хмари СДОР (зона можливого зараження) беруть у колі 360° з радіусом, що дорівнює глибині поширення хмари Г_ПЗХЗ.